Міністерство культури визнало факт незаконного зняття з держобліку монумента Бойової слави у Львові
Про це, зокрема, йдеться в листі Міністерства культури України від 22.12.2011 року N22-2469/8 до народного депутата України, Співголови Міжнародного антифашистського фронту Вадима Колесніченко. Міністерство культури вважає, що монумент Бойової слави Радянських Збройних сил, що розташований по вул. Стрийскій у місті Львові, був виключений із переліку пам'яток історії та культури з порушенням пам'ятноохоронного законодавства України.
Більше того, Міністерство культури повідомляє, що за рішенням Львівської обласної ради від 17.03.1992 року N279 "Про зняття з державного обліку пам'яток історії та культури Львівської області" монумент Бойової слави Радянських Збройних сил України було знято з державного обліку. Проте, відповідно до чинного на той час законодавства, Львівська обласна рада не мала на те відповідних повноважень. Окрім того, була порушена сама процедура виключення пам'ятки з переліку пам'яток історії та культури.
Відповідно до статті 17 чинного на той час Закону УРСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" виключення об'єктів з переліку пам'яток республіканського і місцевого значення допускається лише з дозволу Ради Міністрів УРСР. Звісно ж, такого дозволу Львівська обласна рада перед тим, як зняти з державного обліку монумент Бойової Слави, не отримувала. Окрім того, Закон УРСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" говорить, що внесення об'єктів до переліку пам'яток історії та культури і виключення з нього провадиться за поданням спеціально уповноважених державних органів охорони пам'яток історії та культури.
Суворість законодавства в сфері охорони пам'яток історії та культури обумовлена необхідністю функціонування в державі максимально дієвого механізму, що здатен забезпечити на високому рівні захист та належне утримання таких пам'яток.
За фактом порушення Львівською обласною радою пам'ятноохоронного законодавства Міністерство культури звернулося до Генеральної прокуратури України з проханням вжити дій з прокурорського реагування.
Активізація уваги Міністерства культури до історичної пам'ятки була зумовлена зверненням народного депутата Вадима Колесніченка від 12 грудня 2011 року N6-174/1478 щодо бездіяльності Львівської обласної державної адміністрації, у тому числі, Управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації, та Львівської обласної ради з приводу утримання та охорони монумента Бойової слави Радянських Збройних сил.
Адже після зняття пам'ятки з державного обліку в 1992 році жодним із органів державної влади та органів місцевого самоврядування не було взято на балансоутримання монумент. Таким стан речей залишається й до цих пір, що відкрито свідчить про невиконання або не бажання виконання з боку вказаних органів своїх обов'язків щодо належного утримання та охорони пам'яток історії та культури, на території яких вони розташовані.
Наразі цінна та вагома історична пам'ятка перебуває без державної охорони та захисту, що дозволяє будь-кому, хто цього забажає, демонтувати чи зруйнувати її.
Окрім того, відсутність монумента на балансоутриманні призводить до різноманітних спекуляцій довкола нього з боку сумнівних об'єднань громадян. Наприклад, член Української республіканської партії, Григорій Ангел, звернувся до Галицького районного суду з позовом до Львівської міської ради про демонтаж монумента Бойової слави Радянських Збройних сил. Свої вимоги позивач аргументував тим, що згаданий пам'ятник є символом тоталітарного режиму, і має бути демонтований відповідно до рішення Львівської обласної ради від 17.03.1992 N279 та Указу Президента Віктора Ющенка про демонтаж тоталітарної символіки.
У той же час, приємним є той факт, що з боку представників судової Феміди вдалося знайти підтримку щодо недопущення демонтажу Монумента Бойової слави Радянських Збройних сил. Так, 18 грудня 2012 року Галицький районний суд м. Львова відмовив у задоволенні вимог Української республіканської партії щодо демонтажу пам'ятки.
Безпосередньо законодавство України забороняє вчинення згубних дій, спрямованих на знищення, знесення чи переміщення пам'яток історії, проте, свідками саме таких дій, нажаль, ми стали щодо монумента Бойової слави.
Стаття 22 Закону України "Про охорону культурної спадщини" вiд 08.06.2000 N1805-III чітко визначає, що пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця. Переміщення (перенесення) пам'ятки на інше місце допускається як виняток.
Стаття 24 вказаного Закону покладає на власника або уповноважений ним орган, користувача обов'язок утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" у разі виникнення загрози для збереженості пам'ятки її власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані негайно повідомити про це орган охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та орган місцевого самоврядування, на території якого розташована пам'ятка.
Окрім того, Конвенція ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини у статті 4 визначає, що кожна держава – сторона цієї Конвенції визнає, що має зобов'язання забезпечувати виявлення, охорону, збереження, популяризацію й передачу майбутнім поколінням культурної і природної спадщини.
Відповідно до Положення про Міністерство культури України, яке затверджене Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 388/2011, Міністерство культури України є головним органом у сфері охорони культурної спадщини.
Закон України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" визначає, що шанобливе ставлення до пам'яті про Перемогу і ветеранів Великої Вітчизняної війни є священним обов'язком держави й громадян України. Однією з форм увічнення Перемоги та подвигу народу-переможця є впорядкування, збереження та спорудження пам'ятників, створення музеїв, меморіальних комплексів, присвячених Великій Вітчизняній війні (стаття 2 вказаного Закону).
Відповідно до статті 6 Закону України "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років", до пам'яток Великої Вітчизняної війни належать і охороняються державою: військові кладовища, військові ділянки на цивільних кладовищах, братські та одинокі могили, скульптурні, архітектурні та інші споруди і об'єкти, що увічнюють пам'ять про події Великої Вітчизняної війни та подвиги її учасників.
Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи
місцевого самоврядування несуть відповідальність за облік і
збереження пам'яток Великої Вітчизняної війни, які розташовані на
підвідомчих їм територіях (ч. 3 ст. 6 зазначеного Закону).
Згідно Плану заходів із увічнення пам'яті про події Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років та її учасників на 2011 – 2015 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 р. N 199-р, Кабінетом Міністрів України надано доручення Міністерству культури України, обласним державним адміністраціям та низці інших органів упорядкувати та зберегти пам'ятники, створити музеї, меморіальні комплекси, присвячені подіям Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років. Саме монумент Бойової слави Радянських Збройних сил у м. Львові зведений з метою увічнення пам'яті воїнів Великої Вітчизняної війни.
Проте, у випадку з монументом Бойової Слави, байдужість із боку органів державної влади на місцях та органів місцевого самоврядування, з якою ми стикаємося, загрожує Україні можливою втратою ще не однієї цінної та вагомої історичної пам'ятки.
Нагадаємо, що монумент Бойової слави Радянських Збройних сил був відкритий у 1971 році. Пам'ятка виконана в граніті та бронзі авторським колективом, до котрого увійшли видатні скульптори Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Ярослав Мотика, художник-монументаліст Олександр Пирожков,архітектори Мирон Вендзилович та Аполлон Огранович.
Монумент у пам'ять про переможців над фашизмом у Другій світовій війні розміщений у Львові, у верхній частині парку культури та відпочинку, поряд з Академією сухопутних військ, на перетині вулиць Стрийської та Гвардійської. Це місце є традиційним для проведення заходів, присвячених Дню перемоги.
Збереження монумента Бойової слави Радянських Збройних сил, як і багато інших пам'яток історії, – одне із пріоритетних завдань для теперішнього покоління. Адже єдине, що залишиться нашим нащадкам – це пам'ять, увічнена в подібних речах.