Радянське – не антиукраїнське

Українські комуністи виступили з ініціативою встановити в Дніпропетровську пам'ятники Брежнєву і Щербицькому - двом безумовним символам радянської епохи, які народилися в Дніпропетровській області. За словами комуністів, вищезгадані діячі «прославили регіон на весь Радянський Союз», а вшанування їхньої пам'яті не викличе протестів у суспільстві.

Втім, знайшлися претензії до радянських керівників у місцевих націонал-опозиціонерів. На їх думку, українські уродженці винні в розв'язуванні афганської війни, замовчуванні чорнобильської катастрофи, ліквідації націонал-демократичного дисидентства. При цьому опозиціонери чомусь забувають про небувалий економічний розквіт Радянської України за Щербицького, один з найвищих рівнів життя по Союзу, будівництво величезної кількості житла, приріст населення майже в 10 мільйонів, популяризацію книгодрукування українською мовою. Зате можна бути впевненим, що якби хтось запропонував звести в Дніпропетровську пам'ятник Бандері, який не створив у своєму житті зовсім нічого, а лише є відповідальним за винищування десятків тисяч власних співвітчизників, заперечень у націонал-«демократів» напевно б не виникло.

Комуністи, звичайно, теж хороші. Висуваючи брежнєвсько-щербицьку ініціативу, вони посилаються на приклад запорізьких колег, які відновили зовсім нещодавно монумент Сталіну. Таким чином, немов піддакуючи своїм опонентам, які бачать історію виключно в чорно-білих тонах, де все радянське - погане, а антирадянське - святе, - тільки у комуністів навпаки. Тому що, вибачте, ставити в один ряд людину, яка збільшила населення своєї країни на 10 мільйонів, і людину, яка згноїла стільки ж співгромадян за допомогою репресій, - блюзнірство вищої категорії.

І в результаті ми приходимо до невтішного висновку: сучасна українська держава, на відміну від тієї ж Росії, Білорусії, Казахстану, так і не змогла зробити з радянського періоду своєї історії правильних висновків. Тому що, на жаль, немає ні позитивного сприйняття Радянського Союзу (або навіть, скоріше, конкретно УРСР - як попередниці незалежної України) за стабільні пенсії і зарплати, налагоджені соціальні ліфти, помірковану українізацію, що не викликала неприйняття населення, ні негативного - за сталінський режим, переслідування інакомислення, знищення православ'я, відсутність приватного підприємництва. Саме звідси, до речі, не в останню чергу і розкол в сьогоднішньому українському суспільстві: не будь у більшості провідних політичних сил бажання розглядати минуле своєї вітчизни в двох тонах, не виникало б таких радикальних розбіжностей у баченні України в майбутньому.

Артем Бузіла,
головний редактор naspravdi.com.ua

Джерело - http://politcom.ru/12917.html