В Державному архіві обговорили питання відкриття конфіденційних архівних документів
В п’ятницю 3 лютого в приміщенні Державної наукової архівної бібліотеки (вул. Солом'янська, 24, м. Київ) Державною архівною службою України було проведено круглий стіл з питань відкритого доступу до документів радянського періоду
У круглому столі взяли участь Голова Державної архівної служби України О. П. Гінзбург, заступник Голови В.М. Воронін, директор Галузевого державного архіву СБ України С. П. Лясковська, директор Державного архіву МВС України Н. І. Татусь, заступник директора ЦДАВО України О. Б. Берковська, директор ЦДАГО України В. С. Лозицький, заступник Голови Українського інституту національної пам'яті, д. і. н., проф. Д. В. Вєдєнєєв, д. і. н., проф. А. С. Чайковський, голова вченої ради УНДІАСД, д. і. н., проф. С. Г. Кулешов, Голова Всеукраїнської громадської органіхзації «Правозахисна організація "Спільна Мета" Р. О. Бортнік, історик В. В. Корнілов, голова всеукраїнської громадської організації “Союз – Народна пам'ять” Я. О. Жилкін, голова всеукраїнської громадської організації "Пошук – Дніпро" С. М. Лященко, представники Центру досліджень визвольного руху В. М. В'ятрович та Я. Ясиневич, представники засобів масової інформації, ін.
У ході круглого столу гостро обговорювалося питання доступу до архівних документів радянського періоду, зокрема, до архівно-слідчих справ та справ реабілітованих; доцільності відкриття конфіденційної інформації.
В вступному слові Голова Державної архівної служби О. П. Гінзбург зазначила, що державними архівами проводиться постійна робота з розсекречення архівних документів та забезпечення доступу до них відповідно до вимог Конституції України, Законів України "Про звернення громадян", "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації", "Про Національний архівний фонд та архівні установи", постанови Верховної Ради України від 24 грудня 1993 року № 3812-XII "Про тлумачення Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні".
Директор ГДА СБУ С. П. Лясковська поінформувала, що архівом протягом 2011 р. отримано 941 звернень громадян та запитів наукових установ і громадських організацій щодо надання інформації про жертви політичних репресій та їх долю. З них 932 виконано позитивно (повідомлено про долю, надано можливість ознайомитися з архівними матеріалами, надано довідки, переслано до архівних установ за місцем зберігання документів, рекомендовано звернутися до установ України та Росії, де можна продовжити пошук інформації). Лише у 9 випадках, коли родинні стосунки заявника з репресованою особою не встановлено, рекомендовано у відповідності до вимог чинного законодавства отримати дозвіл від репресованого або його нащадків.
Представниками організації визвольного руху в свою чергу була висловлена думка про необхідність відкриття усіх архівів для бажаючих без обмежень, в тому числі і спеціальних – архіву МВС, служби зовнішньої розвідки, тощо; поінформовано учасників круглого столу про негативні приклади діяльності архівних установ.
Голова ВГО «ПО «Спільна Мета» Руслан Бортнік в своєму виступі підкреслив, що громадяни України мають конституційне право (ч.1, ст. 34) доступу до інформації, яке деталізоване законами України «Про інформацію», «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації» і працівники архівних установ зобов’язані безумовно дотримуватися законодавства в практиці своєї діяльності.
Разом з тим правозахисник підкреслив, що надзвичайно обережно необхідно працювати з так званою «конфіденційною інформацією». Адже відповідно до частини третьої статті 34 Конституції України здійснення прав на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Крім того, Конституційний Суд України 24 січня 2011 року оприлюднив Рішення у справі за поданням Жашківської районної ради в якому встановив, що конфіденційною є інформація «про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї». А «збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини» - зазначив правозахисник.
Потрібно не забувати й про етичний бік справи, - зазначив Бортнік. Оскільки у випадку не виваженого оприлюднення архівів спеціальних служб в суспільстві можуть спалахнути нові соціальні конфлікти. Приміром може виявитися, що чиїсь родичі «писали на когось доноси», а хтось «був в лісі» й вбивав родичів інших людей.
Більше того, політика в цій царині має мати державний підхід. Адже, наприклад, уряди низки західних країн не розсекречують свої архіви навіть ще періоду Першої світової війни, чого вимагають від нас; пильно охороняють інформацію про свою розвідницьку мережу. Україна також має дотримуватися цього правила й поважати людей, і пам'ять про них, які в різний період служили українському народу, - вважає Руслан Бортнік.
Крім того правозахисник вважає, що потрібно уніфікувати політику усіх архівних установ України щодо розуміння поняття «конфіденційності», а також вартості надання додаткових послуг.
За результатами круглого столу часники домовилися продовжити дискусію щодо висвітлених питань з метою знаходження консенсусу та вироблення державницького підходу.