Любовний трикутник Росія-Сербія-ЄС: чи переможе Брюссель в боротьбі за сербський голос
Брюссель тисне на Сербію, змушуючи країну приєднатися до санкцій проти Росії. І якщо у вересні Белград закликали «уважно подумати», то останніми днями почався прямий шантаж - погрожують майбутнім членством Сербії у ЕС.
Так,наприкінці минулого тижня, комісар ЄС з європейської політики сусідства та переговорів по розширенню Йоханнес Хан напередодні візиту у Белград заявив сербській газеті «Вечірні новини», що Сербія має продемонструвати свою прихильність до курсу Євросоюзу. «Сербія юридично зобов'язалася в рамках переговорів про вступ поступово узгодити свою позицію з ЄС з важких питань, таких як санкції відносно Росії. Це дуже важливо, і ми очікуємо від Белграда дотримання цього зобов'язання», - цитує РБК інтерв’ю єврокомісара.
Втім, Белград поки що тримає оборону, на всіх рівнях повторюючи, що Сербія не буде починати економічну війну проти дружньої Російської Федерації. «Для мене ганебно повторювати, але я повторю: цей уряд не буде вводити санкції проти Росії. Я впевнений, що нас чекають ще кращі економічні та політичні відносини», - це прем’єр-міністр Сербії Олександр Вучич місяць тому, повідомляє «Комерсант». «Сербія автономна у здійсненні зовнішньої політики. Сьогодні, в цю пору року, цього року Сербія не буде вводити санкцій у відношенні до Російської Федерації», - це вже президент Томислав Ніколіч цими днями, передає «Радіо та телебачення Сербії».
У свою чергу Брюсселю вкрай невигідно мати приклад подібного «санкційного саботажу», зауважують експерти. По-перше, закручувати для Росії економічні гайки надалі вже майже неможливо, а отже посилювати санкції необхідно за рахунок кількості приєднавшихся до них країн. По-друге, всередині Європейського Союзу потрохи починають скаржитись на невигідність економічних війн.
«В ЄС починається внутрішній бунт. Проти санкцій виступають Угорщина, Чехія, Словаччина. На межі - Італія і Франція. У Німеччині Меркель втрачає підтримку бізнесу і дуже нервує, - коментує "Насправді" президент Центру системного аналізу і прогнозування Ростислав Іщенко. - Сербію можна було б використовувати, як позитивний приклад, щоб присоромити своїх дисидентів, мовляв, навіть серби вводять санкції, а ви саботуєте».
Інша причина більш глобальна - підкорення Сербії для Заходу є принципово важливим політичним символом, вважає голова Експертної ради Фонду підтримки наукових досліджень «Майстерня євразійських ідей» Григорій Трофимчук. «Вважається, що на цьому історична присутність Росії в Європі буде закінчена. Зробити це треба якомога швидше, тому що йде війна в Україні, події розгортаються швидко, Росія завантажена цими проблемами, тому Захід кує, поки гаряче», - наголошує він. При цьому будь-які антиросійські дії Сербії будуть сприйняті у Європі, як перемога, додає експерт: «Якщо ж Сербія все-таки введе антиросійські санкції - нехай навіть у мінімальному обсязі, чисто символічно, хоч на поставку сербських сірників, не важливо, - це стане сигналом, що європейське вікно для Росії зачинилося на кілька століть вперед».
Історична пам'ять вимагає від сербів триматися за дружбу с Росією. На думку експертів, у Белграді розуміють, що щирим союзником для Сербії ЄС ніколи не стане. «Я колись придумав просте визначення братнього народу. Це народ, який пролив за нас крові не менше, ніж ми за нього, - пояснює російський публіцист Єгор Холмогоров. - У нас з сербами саме той випадок. У 1914 році Росія вступила в жахливу війну через підтримку Сербії. А в 1941-му Сербія прийняла на себе удар гітлерівців, на місяць затримавши напад Німеччини на СРСР. Сербам це коштувало безлічі жертв війни та влаштованого усташами геноциду. Так що, це той випадок, коли зв'язок двох народів абсолютний». При цьому, не слід забувати, що обидва згаданих випадки спричинив конфлікт з Німеччиною, «яка і зараз верховодить в ЄС і голосніше за всіх обурюється нашим союзом, вимагаючи від сербів зради», - наголошує Холмогоров.
У європейській спільноті, у Німеччині зокрема, і справді побоюються завеликого російського впливу на країни колишньої Югославії. Приміром, 20 листопада у німецькому «Der Spiegel» вийшов матеріал під заголовком «Росія проникає на Балкани - канцлер стривожена». У ньому, в тому числі, йде мова про аналітичну записку німецького МЗС про вплив РФ на Сербію: «Росія відводить західній частині Балкан стратегічно важливу роль, - цитує видання секретний документ. – Москва використовує "публічну дипломатію з очевидною панславістською риторикою" і користується великою повагою з боку населення, в тому числі - через свою позицію по Косово». За версією «Der Spiegel» таким чином Володимир Путін збирається завадити «зближенню країн цього регіону з ЄС та їх подальшому вступу до лав Союзу».
Те, чого побоюються у Європі – це ціла низка кроків з реальної співпраці між Сербією та Росією. Під час жовтневого візиту до Белграду Володимира Путіна було зроблено кілька заяв щодо економічних відносин між країнами. Так, Росія виділить 800 мільйонів доларів кредиту на розвиток сербської залізничної дороги, FIAT-у місцевого виробництва дадуть квоту на російському ринку, а поставки сербської сільськогосподарської продукції зростуть з нинішніх 130-150 мільйонів доларів до 500, - приводять «Аргументи і Факти» результати зустрічі між президентом Росії та прем’єром Сербії. Також, за даними видання президент Росії пообіцяв зріст інвестицій у сербську економіку утричі, тобто до 10 мільярдів доларів.
Великий вплив російських компаній і у енергетичній сфері Сербії: у володінні нафтового концерна «Лукойл» майже 80% заправок місцевої мережі Beopetrol, а «Газпрому» належить 56% акцій найбільшої газової компанії країни «Нафтова індустрія Сербії». Зважаючи на все це, не дивно, що Сербія критично ставиться до антиросійських санкцій Євросоюзу. «Росія вже дає Сербії конкретні вигоди: "Південний потік", свій ринок для сербської сільгосппродукції, співпраця у високотехнологічних галузях. А в ЄС все це теоретично буде коли-небудь. Якщо буде взагалі», - зауважує Ростислав Іщенко.
Голова сербського МЗС Івіца Дачич минулого тижня назвав вимоги розірвати російсько-сербські зв’язки економічним самогубством: «Тут не ставиться питання, чи буде Сербія терпіти або піддаватися будь-якому тиску. Тут йде мова про те, що Сербія всім скаже, що у неї є інтерес і традиційна дружба, але вона не може здійснити економічне самогубство своєї країни і при цьому не отримати ні від кого допомоги. Навіщо нам це робити?», - передає «РІА Новости» заяву Дачича. Голова МЗС також нагадав, що переговори щодо зовнішньої політики в рамках вступу Сербії до ЄС ще не проводились. Власне кажучи, вони не проводились ще з жодного конкретного питання, адже переговорний процес зі вступу Сербії до Євросоюзу розпочався лише у січні 2014 року, заява ж про членство була подана ще у 2009-му. До ймовірного приєднання країни до Союзу у 2021 році Сербія має узгодити своє законодавство з вимогами ЄС – так званими «35 главами». При цьому погодження зовнішньої політики взагалі-то стосується лише чинних членів Євросоюзу.
Членство Сербії у ЄС - наразі єдиний козир у руках Брюсселю. Чи зможе Захід зіграти з ним вдалу партію, залежить від Росії, вважають експерти.
«Цивілізований вибір серби зробили багато століть тому, обравши православ'я. Зараз їх примушують від нього відмовитися. Зрадивши Росію, Сербія самознищиться. І політично, і морально, і етнічно. ЄС просто зітре її на порохняву та згодує сусідам по частинах. Якщо Росія буде вести себе, як жертва, виступаючи не суб'єктом зовнішньополітичної боротьби, а пасивним об'єктом санкцій, то сербів дотиснуть», - вважає публіцист Єгор Холмогоров.
Трагічний сюжет зі Слободаном Мілошевичем, нагадує Григорій Трофимчук, доводить, що у Сербії немає жодного захисту. «Сербію треба було захищати ще в середині 90-х, коли США тільки пробивали на міцність зв'язок між росіянами і сербами. Але "молода Росія" обмежилася тоді порожнім та безглуздим єльцинським "кидком десантників на Приштину", від якого не залежало нічого. Зроблений був цей "алкогольний єльцинський" демарш тільки для того, щоб показати самим росіянам: ми з сербами назавжди, не турбуйтеся, все буде нормально. А через кілька років труп Мілошевича віддали з Гааги на батьківщину, і його понесли по сербським вулицях під пронизливу, улюблену самим Слободаном, російську пісню "Ой, горобина кучерява". В кінці кінців, Сербію "дотиснуть"», - впевнений експерт, - «адже ЄС і США наразі контролює всі підступи до євразійського простору».
У свою чергу, Ростислав Іщенко впевнено дає більш позитивні прогнози. «Можуть дотиснути окремих політиків. Сербію - ні. Якщо рішення про санкції вдасться продавити в Сербії, Захід про це сто разів пошкодує, оскільки це призведе до дестабілізації, швидкого падіння уряду, приходу до влади радикальних сербських націоналістів і створенню на Балканах передвоєнної ситуації в той момент, коли у Заходу немає ресурсів для активного втручання в цьому регіоні. Я б на місці США і ЄС на певний час забув про існування Сербії взагалі. Тим більше, що ніякого членства Сербії в ЄС не буде. Дай Бог, щоб сам ЄС до 21-го року зберігся», - зауважує експерт.
Якщо Белград всеж-таки підтримає антиросійські санкції, від цього, по-перше, постраждає сама Сербія, вважають експерти. Росія понесе болісну символічну втрату, а от Сербія не лише позбавиться свого чи не єдиного союзника, а й пройде через всі кола приниження. До того ж, Євросоюз не дає жодних економічних гарантій, адже Захід не може впоратися із вже існуючими проблемами - за попередніми оцінками російське ембарго, прийняте у відповідь на європейські санкції вже блокує експорт з країн ЄС майже на 7 мільярдів доларів.
Олеся Клінцова