50 відтінків українського «патріотизму»
Вас не влаштовує підвищення тарифів на ЖКГ; ви знаходитесь в шоковому стані від цін на бензин; вас зачіпає підвищення вартості проїзду в громадському транспорті; ви не згодні з катастрофічним падінням рівня життя в країні в цілому і власного зокрема?
Якщо хоча б на одне з цих питань ви відповісте ствердно, значить, ви сепаратист, ватник і взагалі посібник терористів.
Саме так сьогодні стоїть питання в місті-герої Одеса. Так поставили питання послідовники так званої «революції гідності», а точніше всілякі «правосеки», «автомайданівці», «євромайданівці» та інші діячі урапатріотичного цеху.
7-го березня невелика група одеситів вирішила вийти на площу перед Одеською облдержадміністрацією і заявити про те, що якщо мудре керівництво президента та уряду триватиме ще деякий, порівняно невеликий, проміжок часу, то керувати буде вже ніким. Соціально-економічний стан, який склався в Україні, не до сприяє до довгого життя.
Не змогли люди висловити свою громадянську позицію і нагадати владі про своє існування. Не дали одеситам цього зробити ті, хто ще зовсім недавно боровся «за нашу і вашу свободу»; ті, хто береже місто від сепаратистських настроїв; ті, хто не їде до зони АТО, воліючи бути «невидимим» в прямому сенсі слова фронтом у мирній Одесі.
Близько облдержадміністрації зустрічали людей не менше 500 «патріотів» в камуфляжах і масках, натовпи міліціонерів і кілька броньовиків, припаркованих в сусідніх провулках.
Підготувалися «патріоти» ґрунтовно.
Розігнати напівголодних одеситів, яким нічим платити комуналку, хіба це не патріотично? Хіба це не потужний удар під дих кремлівській пропаганді?
Так і є. А хто не згоден, той сепаратист. Того потрібно побити зграєю, як журналіста видання «Таймер»; тому потрібно розбити голову, як відвідувачеві покерного клубу на Дерибасівській; того потрібно спалити, як тих нещасних з Будинку профспілок.
Загалом, мирного мітингу не вийшло, а вірніше, не вийшло ніякого. Не могло вийти в принципі. Могла статись бійня, але дякувати Богові, все обійшлося.
Показовим у цій історії є той момент, що «громадські потріоти», ну ті, які в масках і з палицями, які декларують що вони і є горезвісне «громадянське суспільство», абсолютно не сприймають інакомислення. Більше того, по суті, вони захищають новий «демократичний» режим від ... народу. Ось такий поворот.
«Патріоти», а вірніше «майданівські» банди, що приватизували право на патріотизм, стали банальними псами режиму, за допомогою яких влада готова притискати будь-яке інакомислення. Режим спирається більшою мірою саме на них, а не на міліцію. Міліціонери, щоб про них не говорили, ніколи не зроблять того, на що здатні «патріоти». Адже саме «патріот» Микола Волков стріляв у людей, які намагалися врятуватися з палаючого Будинку профспілок 2-го травня минулого року. Це «патріот» і громадський діяч Марк Гордієнко в цей день координував дії приїжджих ультрас і бійців самооборони Майдану. Ми всі знаємо, чим це закінчилося ...
Загалом, трансформація банд, вибачте, «патріотів» в обслуговуючий персонал влади пройшла успішно. Що буде далі - подивимося.
До речі, у четвер, 12-го березня, одесити перекрили вулицю генерала Петрова біля будівлі хлібозаводу. Одесити з плакатами «Геть європейські ціни на хліб», «Ціни, як у Європі, а ми в глибокій ж ...» не давали проїхати автомобілістам. Що це - прояв сепаратизму, як люблять повторювати різнокаліберні «патріоти» з Майдану, або зойк відчаю людей, яким вже нічим годувати свої сім'ї?Нехай кожен сам для себе відповість на це питання.
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції
Поділитися: