Амністія злочинців - це шлях до Європи?
Більше року пройшло з моменту трагедії в Одесі, коли юрба націоналістів-радикалів спалила та розтерзала в Будинку профспілок антифашистів з Куликова поля. Цей безпрецедентний для післявоєнної Європи злочин можна порівняти лише зі звірствами нацистів під час Великої Вітчизняної війни. Не дарма народ назвав цю трагедію одеською Хатинню.
Ця подія також стала переломною для законного громадянського опору націоналістичному безладдю. Стало зрозуміло, що розраховувати на закон більше неможливо.
Незважаючи на те, що в епоху інформаційних технологій приховати практично нічого не можна, й залишилися сотні відеозаписів, на яких чітко видно, що відбувалося, слідство досі так і не винесло остаточного рішення по даному злочину, а хворе й зруйноване пропагандою суспільство затаврувало жертв, по суті, каральної операції як «проросійських сепаратистів». Чи варто говорити, що це ніким не доведено? Напевно, не варто. Адже невже тепер Україна настільки долучилася до європейських цінностей, що можна заживо спалювати нехай навіть й «сепаратистів»? Це в якій ж європейській країні після 1945 року таке практикується?
Але виявляється, мало того, що замовники цієї бійні не покарані та, мабуть, і не будуть. Радикали Олега Ляшка, забувши про останні залишки совісті, внесли до Верховної Ради законопроект про персональну амністію для 49 осіб, двоє з яких - учасники одеських подій другого травня – «євромайданівці» Всеволод Гончаревский та Сергій Ходіяк. Обидва цих «героя» підозрюються у вбивствах із застосуванням вогнепальної зброї та добиванні людей, що вистрибували з палаючого Будинку профспілок.
Вражаюче в цьому фарсі також й те, що Гончаревский - карний злочинець зі стажем і проходить також у справі по квартирних аферах, а більшість з реєстру амністії взагалі сіли у в'язницю ще до Майдану. Політично репресовані? В'язні совісті? А квартирні афери - це так, безвихідна ситуація. Адже «тиран» Янукович створив для волелюбних кримінальників нестерпні умови, а діточок-то годувати треба.
Жарти жартами, але питається: а навіщо це потрібно Ляшкові? Кругова порука кримінальної банди або «рильце в пушку»?
Навіть радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, що не відрізняється особливою гуманністю (нещодавно він давав добро на розстріли людей в Костянтинівці в разі неприпинення ними протестних маніфестацій), висловив крайнє здивування та занепокоєння переліком людей, яких пропонують випустити совісні депутати від «Радикальної партії».
«Пропонують амністувати людей, які звинувачені в замовних вбивствах, організації замовних вбивств, вбивствах міліціонерів», - сказав Геращенко в одному з інтерв'ю.
Хоча щирість його стурбованості долею співробітників правоохоронних органів дещо сумнівна. Коли на Майдані та Грушевського палили напалмом «Беркут», встромляли їм у горлянки заточки, відрізали руки й видавлювали очі, особливих жалощів ніхто не відчував. Втім, те ж була кривава міліція Януковича. Зараз-то інша справа.
Але сенс навіть не в цьому, а в тому, що в принципі дозволяють собі депутати, тобто слуги народу, люди, яким народ як би делегував повноваження представляти їхні інтереси. При чому тут демократія? А що ж самі виборці? Чому вони голосують, вирішуючи свою долю і долю всієї країни, керуючись лише вертепом з Петрушкою, який регулярно транслюють усі ЗМІ? Адже якщо «Радикальна партія», судячи з даного законопроекту, представляє інтереси криміналу, то чи треба вважати, що за неї голосував тільки кримінал? Навряд чи. І що, ніхто нічого не знав? Всі діти малі? Знову обдурили нещасних мешканців? Воістину, суспільство спектаклю несумісне з життям народу. І якщо люди не зможуть перемогти інфантилізм, що вбиває їх, та державу, то залишиться лише, як казав персонаж Анатолія Папанова, «сухарі сушити». Ми цього хочемо?
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції
Поділитися: