Арешт Єфремова: і війна, і ганьба
Який головний принцип збереження себе у владі на Україні при власній тотальній некомпетентності та катастрофічних рейтингах, що знижуються? Чи раз, чи два – їдна біда: валити на «попередників». Власне, цим і продовжує займатися постмайданна київська влада. А чому ні? Якщо уряд Порошенка / Яценюка / Турчинова та ін. вважає себе національним, то гріх такому урядові не зайнятися національним видом спорту або традиційною народною елітною забавою.
Повний провал мрій шлунково-кишкового тракту про євроінтеграцію, економічна катастрофа та переддефолтний стан, втрата величезних територій з населенням, промисловістю та інфраструктурою, а також пряма відповідальність за мільйон біженців та десятки тисяч трупів не залишають київському уряду ніякої надії на збереження себе в якій-небудь довгостроковій перспективі. Тому «однова живемо», і для продовження агонії вже зроблено кілька махінацій з гри в наперстки з населенням, що все більш приходить до тями. Однією з махінацій є, звичайно, кредит МВФ, що теоретично дозволяє одномоментно залатати якісь дірки і не оголошувати дефолт, а практично відкидає рівень життя 90% населення на дореволюційний (мова, звичайно ж, про Велику Жовтневу революцію).
Винуватців теж треба виставити на огляд. Насамперед, це - Росія і особисто Путін. Але це рівень деміурга. Зробити з ним нічого не можна - можна лише посилати в небо прокльони та загрожувати кулаком (а ночами, про всяк випадок, молитися, щоб Путін не переставав надавати вугілля і газ). Варіант звинувачувати у всьому омоскалених терористів / сепаратистів працювати поступово перестає, оскільки, безумовно, гуманістична мрія скинути євреїв москалів в море вперлася в зовсім зворотній ефект. Та й тисячі рекрутів, що повертаються з котлів, вже знають правду і неминуче розповідають її своїм друзям і родичам. Як це за обсягами, уявити нескладно. Епічні ж перемоги в «Фейсбуці» тішать серця націонал-патріотів все менше і менше.
І тоді на сцену виходять «попередники». Спочатку винним за розв'язання війни виявився Ахметов. Більш беззубого в політичному сенсі олігарха ще треба пошукати. Він примудрився при гігантських стартових можливостях стати ворогом для обох боків. Що це, ящо не талант? В результаті ще один невдалий донбаський діяч Тарута визнав, що є банкрутом, а Ахметов перестав бути олігархом. Що такого «антиукраїнського» скоїв, наприклад Фірташ, взагалі незрозуміло. Мабуть, тут працює принцип «ти винен лише в тому, що мені хочеться їсти». Їсти захотілося самому «свідомому» українцю Коломойському. У підсумку Фірташ помножений на нуль.
Ну а тепер прийшла черга колишнього голови фракції Партії регіонів Олександра Єфремова, якого благополучно та без традиційного мордобою затримали 14-го лютого за звинуваченням у зловживанні службовими повноваженнями, та ще й при обтяжуючих обставинах.
Чесно кажучи, головною обтяжуючою обставиною для всієї Партії регіонів є їхня зрада народові, який вони фактично кинули в вовчу пащу бандерівських карателів і їхніх американських господарів. Але в цьому випадку мова, звичайно, про інше.
Виявляється, Єфремов організовував голосування за т.зв. диктаторські закони 20-го січня 2014 року. У світлі останніх законів «демократичного» уряду і розв'язаній ним громадянської війни апеляції до 12-го січня здаються дещо гротескними. Щоправда, захищаючись, Єфремов каже зовсім інше, а саме про те, що у нього не було ніяких повноважень вплинути на лічильну комісію, тобто, він не винен. М'якотілість, беззубість, шкурництво - як ще назвати таку позицію? Позиція типова для кримінально-олігархічного класу, який при найменшій для себе небезпеці сходу здав країну. Але цей клас ще й печерно тупий, тому після розправи над країною неминуче розправляються і з ним. Яка політика? Суто кримінальна психологія. «Прогнувся» один раз - і вже «терпила». Ось негідна заздрості, але цілком заслужена доля Партії регіонів.
Тепер застава для Єфремова - приблизно 3,6 млн гривень, які, за його словами, залишилися в непрацюючому банкові на території ЛНР. Краще б не говорив, бо нові звинувачення, пред'явлені йому, як повідомив агент ЦРУ Валентин Наливайченко, стосуються саме фінансування «сепаратистів» в Луганській області.
Крім того, прокуратура вважає заклики Єфремова в Раді про діалог з ЛДНР без військових дій розпалюванням міжнаціональної ворожнечі. Незрозуміло, як заклики до мирного діалогу можуть розпалювати міжнаціональну ворожнечу. Тішить інше. Якщо «міжнаціональну», отже, прокуратура визнала наявність на Україні не лише українців. Гіп-гіп ура!
Чесне слово, краще б він дійсно фінансував. Рівно, як і Ахметов. І інший статус мав би, і честь зберіг. А кримінальне переслідування почалося б у будь-якому випадку. Адже не дарма давня мудрість говорить: «Хто між ганьбою і війною вибирає ганьбу, отримує і війну, і ганьбу водночас».
Ще більш безглуздими здаються перевірки на причетність до фінансування «сепаратистів» Наталії Королевської. Ось вже хто в житті такими речами б ніколи не займався. Але це вже неважливо. Все сказано і зроблено. Здали країну - тепер отримуйте і війну, і ганьбу.
Залишилося дочекатися подібних звинувачень в бік Шуфрича, а адже про це нині не говорить тільки ледачий. Ха-ха, і це той Шуфрич, який у телефонній розмові з Тимошенко був не проти закидати москалів атомною зброєю. Що ж, це вже дійсно розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
І війна, і ганьба, панове, і війна, і ганьба.
Точка зору редакції може не співпадати з точкою зору автора
Поділитися: