
Арешт Єфремова та Чечетова: закони зграї
Свербіж «диктаторських законів Януковича» ніяк не відпускає українських правоохоронців. Напевно, тому в річницю відомих подій Генпрокуратура санкціонувала арешт екс-регіоналів Єфремова (був головою фракції ПР у парламенті минулого скликання) та Чечетова («диригував» голосуваннями фракції). Обом становлять в провину підроблення та фальсифікацію голосування.
Відразу обмовлюся: ніякої симпатії (тобто «взагалі») до персонажів я не відчуваю. І швидше, вірю в те, що голосування по тому пакету законів дійсно було сфальсифіковано. Але тут цікаво інше.
Обидва політики, як бачимо, займали не останні посади в партії екс-президента. Але, коли успіх перевороту в минулому році став наявним, побігли здавати і здаватися, як-то кажуть, поперед потягу. І справа тут зовсім не в Януковичі, а в самому факті спроби підлабузнитись до нової влади: якщо не зберегти колишні позиції в Системі, так хоч би утриматися в ній.
Саме парламент до (теж, до речі, сумнівних) президентських виборів був єдиним легітимним органом влади в країні. І якщо від «євромайданівських» депутатів відповідальності чекати не слід, то від решти – вона досить серйозна. Їхнім обов'язком в ситуації, що склалася, було зробити все, щоб утримати Україну від громадянської війни. Зараз, звичайно, про це вже складно міркувати, однак мені все ж здається, що не останнім приводом, який штовхнув тоді Донбас схопити зброю, була повна втрата політичного представництва. Депутати залишилися, але інтереси виборців представляти перестали, штовхнувши донеччан і луганчан до останнього аргументу.
Цілком ймовірно, що зупинити війну було неможливо, і ми б мали ті ж результати, що і зараз. І тим не менш, «намагалися, але не вдалося»; і «наввипередки лягли під організаторів перевороту» - то, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. А дії організаторів якраз абсолютно очікувані і логічні: відвернули арештами увагу населення від проблем, показали «принциповість», та ще й на гроші (застава) регіоналів розвели - респект.
У зграях чужака завжди рвуть. Як свідчить досвід, цей закон працює навіть для української політики, в котрій два депутати з протиборчих політичних сил можуть вести бізнес і взагалі бути друзями-приятелями.
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції