Бізнес та чистота розуміння – до візитів Лукашенка та Назарбаєва
На протязі двох днів в Україні встигли побувати одразу два євразійських лідера – президент Білорусії Олександр Лукашенко та президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв.
Їхні слова в підтримку територіальної цілісності України та бажання налагодити взаємовигідне співробітництво дали привід окремим політикам та «експертам» вести мову про «Євразійський союз, що розвалюється». Взагалі, як завжди – видали бажане за дійсне.
Насправді ж, візити мали сугубо прикладне значення.
Тільки бізнес і нічого особистого
Лідер Білорусії – Олександр Лукашенко. В термінології лібералів – останній диктатор Європи. При цьому, кріпкий управлінець та «собі на розумі». Треба розуміти, що для Білорусії участь у Євразійському союзі вкрай вигідна. Отримуючи за пільговими цінами російські вуглеводні, Білорусія змогла налагодити вкрай розвинуту нафтохімічну промисловість. Та за різними оцінками, біля третини українського бензину родом з білоруських НПЗ. Крім того, сільськогосподарська техніка, продукція сільського господарства, молочка – все це має попит в Україні. І втрачати другий за значенням ринок з-за політики, Лукашенко зовсім не бажає. Тому він і не підтримав російську позицію щодо Криму, першим налагодивши діалог з Порошенком. За що, до речі, натрапив на шквал критики з боку росіян. Потім прийшли санкції. І тут Білорусія знову отримала можливість заробити – на реекспорті заборонених товарів в Росію. Це викликало невдоволення Москви та відновлення прикордонного контролю. А після падіння рубля Лукашенко забажав розрахунку не в нацвалютах, а у доларах. Тому збереження 37-мільйонного ринку (після втрати Криму та Донбасу) для 10-мільйонної республіки вкрай важливе. Тому Білорусія спробує вичавити з українського ринку за максимумом. Поки гривня остаточно не звалилася та в українців є хоч якісь гроші. При тому, вести розмови про переорієнтування Білорусії на Київ звісно, не доводиться. Проблеми в союзі звісно є, але не настільки вже й критичні.
Лідер Казахстану – Нурсултан Назарбаєв. Євразійський аксакал. Найбільш далекоглядний політик. Колись саме він виступив з ідеєю створення Євразійського союзу. Саме він – першим запропонував програму виживання та адаптації економіки під нові правила глобального протистояння. Поки зв’язки України та Казахстану в економіці залишають бажати кращого. Але за ітогами зустрічі домовились про постачання вугілля. Географічно, вугілля скоріш за все, піде крізь територію Росії, а тому вірогідно існує домовленість з Москвою з цього приводу. Про спільні проекти у авіабудівництві, машинобудівництві, космосі.
Цілковито, Білорусія та Казахстан спробують використати «льодовиковий період» у відносинах Києва та Москви на свою користь. Знайти собі величезний ринок збуту. Та за рахунок розриву виробничих ланцюгів між російськими та українськими підприємствами, стати посередниками, а може й цілком замінити українські потужності.
Політичні фактори
Олександру Лукашенко в 2015 році світять президентські вибори. Наступника він собі так і не знайшов, йде на вибори самостійно. Й масові протести разом з підтримкою Западу йому не потрібні. Експорт нестабільності з України йому зовсім не потрібний. Тому, він використовує ситуацію щоб назбирати балів. В Україні хаос, в Білорусії порядок. Для внутрішнього споживача це потрібно вигідно довести. Тому Лукашенко зовсім не проти створити українсько-білоруський канал. Війну, як її не покажи, ніхто не захоче кликати в свою країну.
Звідси й теплі відносини з Києвом. Крім того, необхідно забезпечити себе й від претензій Западу. А Запад йде на зустріч – вже в США оголосили про зняття санкцій, та й європейські політики в Мінськ на перемовини їздять. Плюс візит до Києва Олександр Лукашенко та Петро Порошенко напевно використали в якості звірення годинників перед мінськими перемовинами.
Нурсултан Назарбаєв. По-перше, він вже пропонував своє посередництво для врегулювання ситуації. Наприклад, від Назарбаєва в бесідах тет-а-тет могли бути озвучені пропозиції, які з вуст Путіна український президент одразу ж сприйняв би в багнети. По-друге, від Луганську до Києва відстань приблизно така ж, як до Казахстану. Тому, український конфлікт не може залишити Нурсултана Абішевича байдужим. Тим більш, що вже з’являлась інформація щодо участі казахів в боях на Сході України. При тому, що погодилися воювати саме казахські опозиціонери. Тому поширення хаосу в Казахстані Астані зовсім не потрібне. І Нурсултан Абішевич тут знов-таки став посередником попереду чергового раунду мінських перемовин. А прихильникам ідеї розвалу Євразійського союзу раджу подивитись відео розмови між Путіним та Назарбаєвим після візиту до Києва. Та звернути увагу на слова Назарбаєва «як і домовлялись».
Тому надалі все буде залежити від мінських перемовин. Але це вже другий прецедент, коли долю України вирішують у форматі діалогу «Європейський Союз – Євразійський Союз».
Поділитися: