Цензурою по книгам. Як з гармати по горобцях?
В Україні гряде новий оберт заборонних антиросійських заходів. Слідом за російськими серіалами українська влада хоче заборонити ще й деяку друковану продукцію з Російської Федерації. Ініціатором «книжкової» цензури виступив віце-прем'єр-міністр - міністр культури В'ячеслав Кириленко.
Підстава заборони, як і личить в таких випадках, традиційна - війна з Росією. За словами міністра, це неправильно, що в Україну продовжують потрапляти книги про штрафбат, десбати, російських десантників. В'ячеслав Кириленко вважає, що російська література подібного змісту «б'є» по територіальної цілісності України, тому держава зобов'язана перекрити їй шлях на полиці українських книгарень. В якості перепони пропонується така міра як ліцензування.
Словом, все як завжди. «Заборонити», «обмежити», «перекрити», «ліцензувати» - типовий перелік методів та заходів в країні, де перемогла демократія. Подібне ми вже проходили. Спочатку українська влада заборонила трансляцію російських телеканалів на всій території України. Потім енергійно взялися за російські інформаційні агентства, позбавивши акредитації при державних органах більше сотні ЗМІ. Порахувавши, що вжитих заходів недостатньо, українські «чистильники» теле-та кінопростору вирішили заборонити показ фільмів і серіалів, які ведуть пропаганду силових структур Росії.
Але ... як з'ясовується, ще й цього виявилося замало. Тепер влада вирішила взятися за російські книги. А чому б ні? Адже й тут результат «для галочки» може бути досягнутий досить швидко. Причому з бюрократичною тяганиною «ліцензування» можна особливо не морочитися. За словами все того ж В'ячеслава Кириленка, до процесу недопущення до продажу «неправильних» книг потрібно оперативно підключати правоохоронні органи.
Сенс підключення до процесу правоохоронців розмежено зрозумілий. Спочатку - облави по книжкових магазинах та ринках, вилучення «підозрілої» друкованої продукції, а «ліцензування» - це вже для тієї продукції, яка в майбутньому буде поставлятися в Україну. Цікаво, «підозрілі» книги хоч читати хтось буде? Або будуть визначати за назвою та анотацією? Якщо є слова «спецназ», «ГРУ», «розвідка», виходить, книзі не місце на українських полицях ... Так?
З іншого боку, ефект від подібної заборони обіцяє бути прямо протилежним намірам. Давно відомо, що будь-які обмежувальні заходи тільки піднімають цікавість до об'єкта заборони. Власне, так вже сталося з російськими телеканалами, трансляцію яких заборонили навесні минулого року. Кількість супутникових «тарілок» на дахах та балконах багатоквартирних будинків збільшилася в рази. І навряд чи з причини економічної кризи. Адже людей не проведеш. Відразу виникають питання до влади. Чому заборонили? Тому що російські телеканали говорять неправду. Але чому тоді їх заборонили ?! Нехай ВСІ слухають та викривають неправду! Ні, так не можна. Ну раз не можна, значить, будемо дивитися з супутника або через Інтернет. А «ви» забороняйте собі далі ...
Далі - російські фільми та серіали. Раз їх транслюють, це ознака того що, вони затребувані й користуються популярністю в українського глядача. Ну мода зараз така на серіали про «бандитів та поліцейських». Чим їх замінити? Американськими, чи що? Українського кіно після розпаду СРСР як не було, так і немає. Своїх серіалів - кіт наплакав. А суцільні «95 квартали» та нескінченні ток-шоу зі збаламученими «патріотами» всім вже набридли. Ось і виходить, що переглядати нові серіали український глядач буде через Інтернет або по російських телеканалах.
Те ж саме буде з російськими книжками. Адже ніхто не купує книгу просто так. Раз купив, значить, хочеш та будеш її читати. Як і з фільмами/серіалами: ну користуються популярністю книги на військову та «кримінальну» тематику! Що толку від заборони? Хіба що суто «естетичний» - позбавлення книги паперового вигляду. А саму книгу завжди можна купити в електронному вигляді або просто завантажити. Книги нині дорогі, тому пенсіонери їх не купують. Та й не до сучасної військової тематики ім. Сьогоднішні книголюби - люди просунуті. А це означає, без потрібної книги не залишаться.
Словом, позбавити українців альтернативи влада не зможе. Як кажуть, дивилися та будемо дивитися. Читали та й будемо читати. Якщо захочемо. Проте асортимент книгарень помітно збідніє, а це обов'язково призведе до падіння прибутку, скорочення персоналу, а подекуди й до закриття торгової точки. Кому від цього стане легше? Або влада сподівається, що порожні прилавки будуть заповнені українською літературою? Оптимісти ...
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції
Поділитися: