Чечетов та Єфремов. Не в той час, не в тому місці
14-го лютого 2015 в Києві був затриманий колишній керівник парламентської фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. Того ж дня Генеральний прокурор України Віктор Шокін повідомив, що Єфремов підозрюється у скоєнні кримінальних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 і ч. 2 ст. 366 КК України, тобто у зловживанні службовим становищем при обтяжуючих обставинах та службовій фальсифікації.
Слід зазначити, що перший тривожний дзвоник для Олександра Єфремова пролунав ще влітку минулого року, коли за запитом уповноваженого президентом з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі Ірини Геращенко, Генпрокуратурою перевірялася причетність керівника «регіоналів» до організації фінансування озброєних прихильників самопроголошеної ЛНР.
Зрозуміло, фактів причетності Єфремова до «сепаратизму» і вже тим паче до фінансування тероризму слідству встановити не вдалося. Тому екс-керівникові парламентської фракції ПР вирішили поставити суто «службові» кримінальні статті - за зловживання і фальсифікацію. А вже тут, як мовиться, звинувачуй досхочу: за такими статтями «зачинити» можна будь-якого українського урядовця. Юлію Тимошенко, наприклад, відрядили в місця не такі далекі за аналогічними статтями.
З іншого боку, політичне «замовлення» на обов'язкове засудження Єфремова малоймовірне, оскільки в політикумі він більше не є значущою фігурою. На сьогоднішній день екс-керівник фракції Партії регіонів втратив статус народного депутата - його політична сила взагалі не подана у Верховній Раді. Тому на теперішній час кримінальне переслідування Олександра Єфремова можна розглядати виключно як засіб відволікання уваги громадськості від чергової поразки у війні на Донбасі та економічної прірви, в яку котиться Україна.
20-го лютого стало відомо, що веселу компанію Олександру Єфремову склав його колишній заступник Михайло Чечетов, якого підозрюють у підтасовуванні парламентського голосування за «диктаторські закони» в січні 2014 року. У цій справі раніше було оголошено в розшук колишнього віце-спікера Верховної Ради від Компартії Ігоря Калетника та депутата Партії регіонів Володимира Олійника. Як і Єфремову, всім колишнім депутатам інкримінується «стандартна» стаття - зловживання службовим становищем та службове підроблення.
Як бачимо, ініціювання голосування за «диктаторські закони», що так і не набрали чинності,але які тем не менш існують в БУДЬ-ЯКІЙ цивілізованій країні, є приводом до кримінального переслідування. І якщо пани Калетник з Олійником виявилися спритнішими і вчасно залишили територію вільної, європейської та демократичної України, то Михайло Чечетов, судячи з усього, став заручником свого публічного «зречення» від Віктора Януковича.
Як відомо, відразу після лютневих подій 2014 Михайло Чечетов виступив із заявою, в якій засудила дії керівництва Партії регіонів. Зокрема, він тоді сказав: «Зараз вже колишнім керівництвом країни були допущені грубі помилки, які призвели до трагічного періоду нашої історії. Ми засуджуємо і відмежовуємося від помилок керівництва!».
Судячи з усього, в Генеральній прокуратурі тільки зараз звернули увагу на суперечливість заяви Михайла Чечетова. Адже під «грубими помилками», які призвели до трагедії, цілком ймовірно може ховатися докір у бік Віктора Януковича, який сліпо слухав західних «партнерів» і не дав силовикам команди розігнати Майдан ще в грудні-січні.
Втім, це вже лірика. Зрозуміло одне: публічне «зречення» своїх побратимів Михайла Чечетова не врятувало.
Крім того, заслуговує на увагу той факт, що кримінальне переслідування Чечетова і Єфремова почалося відразу ж після підписання вкрай незисковної для України «мирної» угоди в Мінську і розгрому угруповання ВСУ в Дебальцеве. Що ще раз доводить: влада намагається усіма силами відвернути увагу громадськості від ключових подій.
І тому кримінальне переслідування Чечетова і Єфремова може служити сигналом усім колишнім соратникам Віктора Януковича, особливо регіонального рівня. Наприклад, за відсутність активної протидії подіям, які призвели до утворення ДНР, ЛНР, а також ХНР ... По інших областях - за «покривання» дій так званих «тітушок», які в січні-лютому душевно лупцювали сповнені такими ж «тітушками» (але патріотичними) євромайданівскі мітинги.
Як кажуть, була б людина, а стаття знайдеться.
Точка зору редакції може не збігатися з точкою зору автора
Поділитися: