
Чого чекати від виборів башкана Гагаузії?
22 березня пройшли вибори башкана Гагаузії, на яких перемогла Ірина Влах, за яку проголосували 51,01% виборців. Головний суперник Влах - Микола Дудогло з результатом 19,05% став другим.
Експертне співтовариство, резюмуючи результати, стверджує, що в сутичці за вплив у Молдові, що розгорнулася між Заходом та Росією, перемогла Росія.
Дійсно, Ірина Влах є проросійським кандидатом. Вона цього й не приховує. У пресі достатньо висвітлені робочі зустрічі Ірини Влах з керівниками палат російської Державної Думи: Валентиною Матвієнко й Сергієм Наришкіним.
Сильні, історично сформовані, проросійські настрої мешканців регіону чимало сприяли такому результату волевиявлення громадян.
Проте, слід пам'ятати, що політика, яку проводить офіційний Бухарест, спрямована на поглинання Республіки Молдови як «споконвічних румунських земель» зазнала тактичне, а може і стратегічне фіаско у вигляді програшу проєвропейським Миколою Дудогло виборів.
Однозначно, карти Бухареста сплутані, але навряд чи румунська дипломатія так просто відмовиться від своєї заповітної мрії у вигляді розширення території за рахунок молдавських земель.
Новому керівництву Гагаузії потрібно бути пильними і прораховувати кожен свій крок, інакше будь-який промах буде використаний проєвропейськими опонентами, яких підтримують Бухарест, Брюссель та Вашингтон, що стоїть за їхніми спинами, та є головним ляльководом всієї євроінтеграції Молдови.
Румунія вміє чекати, вміє добуватися свого. Ситуація з втратою України (на користь Румунії) багатого на корисні копалини шлейфу острова Зміїний є тому підтвердженням.
Гагаузи, які мешкають в українській Бессарабії, здебільшого відчувають подвійні почуття у відношенні до виборів башкана гагаузької автономії. З одного боку, вони, звичайно ж раді за співвітчизників, а з іншого розуміють, що про власну автономію у складі України вони можуть тільки мріяти.
Адже є з чим та ким порівняти. Наприклад, ситуація із закарпатськими угорцями. Уряд Угорщини та особисто прем'єр Орбан без тіні збентеження та привселюдно заявляє, що етнічним угорцям, які мешкають в Україні, необхідний статус автономії та подвійне громадянство. При цьому ніхто не оголошує Віктора Орбана сепаратистом та не забороняє в'їзд в Україну.
Що це? Подвійні стандарти чи вміння вірно презентувати питання?
Позиція керівництва гагаузької та болгарської національних меншин, які стисло проживають на території Одеської області і об'єднують трохи більше 350-ти тисяч осіб, залишається досить невизначеною.
Лідери національних меншин Бессарабії та громадські лідери регіону, які відрекомендовані у владі, будь-яких кроків щодо питанні надання автономії національним меншинам не роблять, а обмежуються загальними фразами про єдність України.
Хоча з цим ніхто не сперечається.
Залишається сподівається, що минулі демократичні вибори в Гагаузії представлять світу нових національних лідерів, що ставитимуть на перше місце інтереси громади, а не свої власні.
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції