Ціни нового врожаю, мобілізація та війна
Гаразд, що ми все «призов-призов». Давайте трохи про те, що буде опісля.
Вже неодноразово звучало в ЗМІ, що в села з 5-тис. населенням приносять по 300-500 повісток, тобто забирають (ймовірніше, хочуть забрати) 8-10% населення цього села. Чи не 8-10% чоловіків, підкреслюю.
Зараз лютий, через місяць-півтора почнеться посівна. Під час якої, схоже, почнуть збуватися торішні апокаліптичні прогнозування.
Кого мобілізують в першу чергу? Не хлопців, а зрілих вже чоловіків після 27 років. Переважно з ВУС, з яких чи не перші (бо скрізь потрібні) - водій гусеничної техніки та фахівці з її ремонту. Ті, хто все ж таки залишиться вдома, сміливо можуть просити собі наддатку до зарплатні - у сезон вони будуть назахват. Але чи вистачить їх, щоб провести цього року посівну й збиральну?
Не тільки в людях проблема. Посівна - це завжди великі вкладення, повернення яких можна очікувати не раніше кінця року. А в нас спостерігається як мінімум 2 обставини, які не привертають інвестиції:
- Нестабільний курс (який з 5 числа йде у вільне плавання).
- Непрогнозований попит. Всередині країни купівельна спроможність знижується, на збут в РФ тепер сподіватися не доводиться.
Великі агрохолдинги якось переб'ються: заховають від призову потрібних працівників, знайдуть кошти для посівної, зі збутом у них теж проблем менше: Близький Схід та Північна Африка останнім часом дуже активно беруть нашу с/г продукцію. А от дрібним та середнім виробникам, у яких немає необхідних ресурсів для експорту своєї продукції (і які або здають її великим гравцям, або працюють на внутрішньому ринкові), доведеться гірше. Все, що по їхнім силам - вже зараз закласти у видатки підвищену норму прибутку, яка компенсує їм курсові ризики на імпорт (ПММ, запчастини, добрива тощо).
Для пересічного споживача це означає цікаві ножиці цін. З одного боку - відсутність надлишку пропозиції на внутрішньому ринкові. Всі будуть намагатися експортувати, отримуючи стабільний валютний виторг. З іншого боку - високі ціни на продовольчі товари, які, в перерахунку на гривню, будуть значно вище експортних (те саме страхування валютних ризиків), а також вище, ніж на внутрішніх ринках наших сусідів.
За підрахунками заступника міністра агропрому, в травні минулого року ціна на продовольчу пшеницю становила 2500 грн за тонну. Враховуючи дворазову девальвацію національної валюти, прогнозована ціна на травень 2015р. складає 4500-5000 грн. Тобто, варто готуватися до того, що навіть соціальні сорти хлібу зростуть в вартості у 1,5-2 рази. Може й більше, якщо їх не дотуватимуть.
Зрозуміло, подорожчає не тільки хліб, а й макаронні вироби, каші, і не тільки з пшениці, гречка - теж. Вона йде тільки на внутрішній ринок, тобто, на валютні надходження фермерам сподіватися не доводиться. Крім того, вона більш примхлива до погодних умов, ніж пшениця.
Вже зараз в окремих сільських районах магазини продають товари «під запис» (боргів накопичилося на 2-3 місяці). Наше, й так небагате, село сильно збідніло. І в нього є тільки один вихід налагодити своє матеріальне становище. Готуйтеся до цін нового врожаю, городяни.
Поділитися: