День Перемоги. Забути й скасувати

25-03-2015

Маразм українських депутатів продовжує зашкалювати. Прагнення наблизити Україну до «європейської сім'ї», а заразом ще й насолити «Північному сусідові» перевершує всі мислимі та немислимі межі.

Так, 23-го березня група народних обранців внесла на розгляд Верховної Ради України проект постанови «Про день пам'яті та примирення». Суть постанови наступна: депутати пропонують встановити День пам'яті та примирення, який відзначатиметься щорічно 8-го травня. Постанова не містить жодної згадки про Велику Вітчизняну війну - у тексті фігурує лише «Друга світова війна».

У пояснювальній нотатці до проекту постанови вказується, що українці, які на той момент не мали своєї держави, стали заручниками війни між двома тоталітарними режимами (гітлерівської Німеччини та СРСР), отже, сьогоднішня незалежна Україна не має нічого спільного з «чиєюсь» Перемогою і повинна чинити так само, як і «абсолютна більшість» країн-учасниць Другої світової війни, - не святкувати День Перемоги 9-го травня, а лише вшановувати пам'ять загиблих у війні 8-го травня.

Отже, нічого дивного. Україна прагне стати частиною «цивілізованої» Європи, тому свята та пам'ятні дати повинні бути аналогічні європейським. Відповідна робота над цим ведеться ще з часів правління Віктора Ющенка. Але, тоді українська влада все-ж таки була змушена рахуватися з суспільною думкою, тому посягнути на «свято зі сльозами на очах» не наважилася і обмежилась низькопробною пропагандою про радянських «окупантів», що захопили Україну, і переписуванням шкільних підручників з історії.

Зараз ситуація зовсім інша. Сьогодні вже ніхто не може перешкодити українській владі офіційно скасувати святкування Дня Перемоги. Будь-яка критика цього рішення може спричинити за собою звинувачення в підтримці «радянської окупації й тоталітарного режиму в СРСР». Правда, за це поки що не саджають. Але, гадаю, скоро і цей «недогляд» буде виправлено. За прикладом тієї ж «європейської» Прибалтики, де порушують кримінальні справи за радянську символіку і виправдання радянської «окупації».

Чималий інтерес викликають і персони депутатів, які ініціювали розгляд парламентом цієї постанови. До типових українських «патріотів» (І. Луценко, В. Парасюк, Б.Філатов, І. Мосійчук, М. Гаврилюк) «примазалась» й відома Юлія Володимирівна Тимошенко. Судячи з усього, викинута на політичний смітник після перемоги Євромайдану «газова принцеса» вирішила нагадати про себе в Європі, взявши участь в процесі скасування святкування Дня Перемоги, який, без сумніву, позитивно сприймуть на Заході. Іншого пояснення тут немає. Нехай «бандерівці» Парасюк і Мосійчук, але ... Тимошенко ?! Вже її чим День Перемоги не влаштовує?

Отже, з Днем Перемоги вже все зрозуміло. Він буде скасований і замінений Днем пам'яті та примирення, який відзначатиметься щорічно 8-го травня. Сумніватися в цьому не доводиться, оскільки навіть президент Порошенко підписав аналогічний указ від 24-го березня. Таким чином, і депутати, і президент діють узгоджено. Процес «європеїзації» країни через скасування святого для більшості українців свята запущений. Наступним етапом має стати заборона Комуністичної партії і введення кримінальної відповідальності за радянську символіку і виправдання радянської «окупації». Ну і, звичайно ж, заміна одних героїв на інших.

А поки подібні заходи офіційно не введені, українські «патріоти» здійснюють боротьбу з радянською символікою і героїчними сторінками нашої історії неформальними засобами.

Приміром, 18-го березня в одеську середню школу №55 заявився натовп молодчиків з ультранаціоналістичної ВО «Свобода» і замінив тематичний стенд, присвячений Великій Вітчизняній війні, на фотографії ... учасників «Небесної сотні». Мабуть, «ватну» одеську дитячу психіку учасники акції вирішили не травмувати портретами Бандери, Шухевича та героями Волинської різанини.

За задумом учасників акції, відтепер українські школярі повинні звикати до нових героїв, справжніх патріотів України, а не якихось там «окупантів» з числа наших дідів і прадідів, які зламали хребет гітлерівській гадині. Так що заміна справжнім Героям вже є. Справа залишилася за малим: пояснити хлопцям, хто такі ці люди, куди вони бігли, навіщо у них в руках були камені і палиці, і головне - хто в них стріляв ...

 

Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції


Поділитися: