До антифеодального бунту в Ізмаїлі: чому він нічим не закінчиться
Протести проти міліцейської бездіяльності в Ізмаїлі - чергове нагадування того, що Україна є єдиною лише в запаленому розумі частини українців, а корупція не тільки не переможена, але й стала сурогатом держави, підмінивши практично всі її функції.
По-перше, єдиної України немає: Україна, так чи інакше, роздрібнена безліччю кордонів, яких смертні практично не помічають. Одним з безперечних досягнень французької буржуазної революції стала ліквідація внутрішніх митних кордонів між регіонами Франції. На Україні їх формально немає, реально ж країна відкотилася у феодалізм і кожен з її регіонів так чи інакше контролюється місцевими удільними князями, які діляться частиною прибутків з Києвом.
Кордонів немає лише для простих смертних, а бізнес на ці кордони неминуче наштовхується, сфери впливу місцевих удільних князів виразно розмежовані, а баланс між ними зберігається при будь-яких складах Кабінетів міністрів і персонажах в кріслі президента України.
По-друге, ніякої правоохоронної системи не залишилося: вона зрослася з криміналітетом і факти захисту міліцією місцевих наркосиндикатів - лише верхів’я айсбергу. На Україні практично немає солідної злочинності, пакетом акцій якої б не володів будь-хто з міліцейських чинів у наплічниках.
Тому вимоги жителів Ізмаїла, які стомилися від життя в циганському гетто, не будуть задоволені, а справи залишаться нерозслідуваними. Надто вже багато зацікавлених у збереженні поточної ситуації, як у Києві, який отримує частину прибутку від усіх незаконних дій, так і на місцях, серед контрабандистів, наркоторговців та первертнів у наплічниках, що їх захищають.
Участь в акціях протесту політиків приведе в кращому випадку до швидкого спаду протестної активності, яку політизують, а в гіршому (для мас) – до придушення акцій народного гніву, за якими підуть арешти активістів, що засвітилися, та перерозподілу часток у нелегальному контрабандно-наркотичному бізнесі.
Таким чином, вважаю, що акції протесту, на які вийшли обурені мешканці міста, приведуть, максимум, до зміни чергового міліціонера, але не системи.
Чи можливо змінити систему? І так, і ні. Ізмаїл - прикордонний регіон, в якому ремесло контрабандиста передається з покоління в покоління, а контрабандою через кордон можна переправляти геть усе, починаючи від сільськогосподарських тварин, які в Румунії дорожчі, до пакетів з марихуаною або чимось міцнішим. Вся справа лише у здатності влади тримати потойбічний світ криміналу під наглядом.
Поточна влада, як і всі наступні, в межах існуючої на Україні корупційної системи, не здатна ані знищити, ані підпорядкувати криміналітет в регіоні, так як вона - частка цієї системи.
Прибуття інших сил в регіон не передбачається. Однак, як показує досвід Горлівки часів польового командира, яким лякають всіх, навіть мера міста можна змусити рити окопи та ремонтувати шляхи за свій рахунок, не кажучи вже про ліквідацію наркоторгівлі або влади циган.
Поділитися: