Доля Миколаївобленерго: влада нова, методи старі
Минув вже рік з початку масових протестів у центрі Києва, які згодом переросли у революцію гідності.
Багато людей по всій країні з надією ставилися до цих подій. Надією на краще життя для себе та свої дітей, європейську інтеграцію, подолання корупція у всіх сферах життєдіяльності громадянського суспільства. Люди бажали змін.
Люди ці зміни отримали. Але ж їх отримали і ті мільйони українців, яких усе влаштовувало при президентстві Віктора Януковича. Тим не менш, ніхто не зміг залишитися осторонь від наслідків тих подій. Подій, які перевернули життя і свідомість всіх без виключення українців.
Відбулися зміни? Безумовно. Але краще стало жити? Питання є відкритим. Ми не будемо зараз розглядати жахіття, які творяться зараз на українському Донбасі. Не будемо писати про трагічні події іловайського котлу, сотні смертей цивільного населення, жінок та дітей. Про це написано і сказано багато разів. Не будемо також міркувати про погіршення рівня життя понад у два рази, яке відбулося під керівництвом кабінету прем’єра Яценюка, якому, по його власному висловлюванню, не стидно за свою роботу.
Всі ці теми є предметом інших розмов та досліджень.
Взагалі, що було основною метою революції гідності? Можна говорити про те, що одним з основних бажань людей було створення свідомого громадянського суспільства в Україні. Суспільства, яке може самоорганізовуватись та вирішувати нагальні проблеми та питання. Подекуди без залучення державних органів та посадовців.
Досягнена ця мета?
26 жовтня біля Миколаївської облдержадміністрації зібрався доволі великий, зважаючи на кількість населенні у місті, мітинг за участі двох з половиною тисяч працівників Миколаївобленерго. На захід приїхали співробітники майже всіх районних філій підприємства Миколаївської області.
Основною метою зібрання було висловлення заперечень щодо можливості неправомірного, на думку присутніх, зняття з посади, та переслідування керівника Миколаївобленерго Юрія Антощенко з боку керівництва Миколаївської області, та особисто губернатора Вадима Мєрікова.
Чи правий колектив підприємства у своєму намаганні відстояти авторитетного фахівця і голову Миколаївобленерго Антощенко, покаже час.
Тим паче, що облдержадміністрацією створена робоча група з метою здійснення перевірки дотримання вимог Конституції та законів України на ПАО «Миколаївобленерго» та чинного законодавства в енергетичній галузі.
Мова не проте. Мова про інше.
Мова про те, що в той час, коли люди висловлювали свої думки, перебуваючи на санкціонованому міської владою мітингу, на площу завітали представники так званого «Народного ополчення», миколаївського євромайдану та активісти партії-лузера парламентських перегонів ВО «Свобода».
З високою долею вірогідності можна казати, що «несподівана» поява «проукраїнських активістів» на мітингу узгоджена у самих високих владних кабінетах Миколаївської ОДА. А якщо пригадати історію з рейдерським захопленням сільськогосподарського підприємства у Херсонській області за участю лідера миколаївського «Народного ополчення» Александра Янцена та його помічників, а також те, що будь-яких правових наслідків для цих осіб не настало, то вивід напрошується однозначний.
З якою метою так звані активісти з’явилися на площі, навіщо провокували людей, дозволяючи собі називати майже дві з половиною тисячі слухняних платників податків «каким-то сбродом»?
Очевидно, що основною метою дій так званих активістів було провокування людей на силове протистояння і включення у процес співробітників міліції, що негативно вплинуло б на керівництво Миколаївобленерго.
Тобто, «обурена громадськість» свідомо, чи ні, але виступила у ролі так званих «тітушок» зразка осені 2013-зими 2014 року.
Ті ж самі методи, ті самі цілі.
Так що змінилося за рік? Для чого гинули люди на майдані у Києві, а зараз країна у вогні війни та на краю економічного колапсу?
Відповідь на ці питання кожний знайде для себе сам…
Поділитися: