Два вибухи – два шляхи
16 січня 2015 було відзначене двома вибухами на Харківщині та в Одесі. Перший вибух пролунав о 21:30 в Балаклійському районі Харківської області на станції «Щебелинка». Другий - близько 22:00 на вулиці Троїцькій, 54 біля відділення «Діамантбанку» в Одесі. Два теракти, скоєні в один день, переслідують різні цілі. Звичайно, на мій погляд.
Отже, Харків. Увечері 16 січня на залізничній станції «Щебелинка», що знаходиться у 1,5 годинах їзди від Харкова на електричці, пролунав вибух. Вибухнула одна з цистерн з паливом. До слова, версія про одну горілу цистерну була озвучена саме харківською владою в особі Ігоря Балути, а пізніше підтверджена прокуратурою: «Збиток: одна цистерна та згоріле паливо». Проте свідки запевняли, що палали як мінімум дві. Полум'я було таким, що висвітлювало околиці, піднімаючись у висоту на кілька поверхів. Харківський бізнесмен Всеволод Кожем’яко на своїй сторінці «Facebook» повідомив, що «горять вже три цистерни». Журналіст В'ячеслав Маврич, що побував вранці 17 числа на місці події, розповів, що пошкоджено дві цистерни. В наявності - факт приховування владою справжнього збитку, нанесеного вибухом. Ця брехня може порівнюватися з правдивими цифрами загиблих українських військових на Донбасі. І там, і тут офіційний Київ замовчує справжні цифри.
Як відомо, МВС в особі відомого Антона Геращенко вже звинуватило харківських «антимайданівців» у підпалі. Причиною цьому стало анонсоване відомим харківським поетом та щирим супротивником українсько-фашистської влади Філіпом Екозьянцем інтерв'ю з харківськими партизанами, що попередили про вибух на території Харківської області. Виходячи з цього інтерв'ю, можна зробити висновок, що стався вибух, якому прокуратура чванливо надала назву «диверсії», організували саме харківські партизани. Їхньою метою було не тільки продемонструвати Києву та іншим містам, що вони справжні, а й позбавити українських військових необхідного для обстрілу Донбаса палива. Як бачите, мета, що не принесла з собою людських жертв, була досить виправданою у військовий час. Харків, що впевнився в існуванні справжніх партизанів, здійнявся духом, виходячи з коментарів користувачів соціальних мереж, та підготувався боротися далі.
Ситуація в Одесі та вибух відділку «Діамантбанку» прямо протилежні за змістом харківській диверсії. Якщо в Харкові хотіли позбавити карателів необхідного у війні складника, то в Одесі метою було не тільки виправдати присутність нацгвардійців в місті, а й залякати мешканців. Такі ж самі вибухи відбувалися в Харкові упродовж минулого року: мінімальні пошкодження (вибиті шибки та уламки стін та воріт, що відкололися), відсутність жертв та величезні повідомлення «евромайданівців» про диверсії своїх супротивників. Штучне нагнітання умов вже давно стало візитівкою СБУ. Тому вибух в Одесі - не означає нічого, крім того, що на даний час будуть без суду та слідства затримуватися і перевірятися на причетність всі значущі в «антимайданівскому» русі персони. Таким чином, Київ намагається «забезпечити» один з найважливіших стратегічних населених пунктів у війні за Україну.
Проте ще однією причиною вибуху може бути не виявлення «сепаратистського кола» осіб в Одесі, а банальний розподіл майна та політичне усунення конкурентів. На підтвердження цієї версії говорить персона власника банківської мережі - депутата Верховної Ради Давида Жванії. Особистість, до слова, досить цікава, в першу чергу - постійною зміною політичного забарвлення (від НУНС до ПР) та належністю до тіньових фінансових структур на Україні. Почнемо з того, що в кумах у Жванії значиться колишній президент України Віктор Ющенко, а близьким товаришем є колишній голова Грузії Михайло Саакашвілі. Жванії також приписують зв'язок з опальним російським олігархом Борисом Березовським. Загалом, набір досить нестандартний для звичайного української не-олігарха (за ствердженнями Жванії). Більш того, незважаючи на приятелювання з Ющенком, колишній президент саме Жванію звинувачував у своєму отруєнні. Як би там не було, але персона нардепа оповита різними скандалами та компрометуючими зв'язками. Тому вибух відділенням банку, що належить йому, міг бути як помстою за минулі справи, так і попередженням.
Однак, незважаючи на цікаву персону Жванії, ця версія має право на життя остільки-оскільки. По-перше, якщо вже й «попереджати» нардепа, то вочевидь не в Одесі. По-друге, з підприємств, що належать Жванії, «Діамантбанк» займає один з останніх рядків. По-третє, на даний момент жодних скандалів, пов'язаних зі Жванією, помічено не було. Після виходу з Партії регіонів та звинувачення Віктора Януковича в узурпації влади, Давида Жванію не було ані видно, ані чутно на політичному просторі України.
Повертаючись до теми вибухів. Диверсії, що було вчинено з півгодинним інтервалом на Харківщині та в Одесі мають настільки різну мету, що писати про них в одній і тій самій статті - не надто правильно. Однак мені хотілося б провести паралель між залякуванням громадян та залякуванням Києва. Що, вважається й вдалося.
Поділитися: