«Єдина Україна»: не завдяки, а всупереч
З вуст офіційних політиків України та з екранів телебачення ми часто чуємо словосполучення «єдина країна», під якою розуміється одностайне схвалення ідей Майдану та підтримка уряду проти «агресора», а ніяких протиріч між центром та регіонами немає й не існувало. Вустами Порошенка 100% громадян бачать країну «єдиною та неподільною», тобто, інакше кажучи, надцентралізованою.
Однак, варто згадати, що це унітарна держава створювалася зовсім не завдяки, а всупереч бажанням населення регіонів. Майже 21 рік тому на Донбасі пройшов місцевий референдум, під час якого населення висловилося за розширення прав регіону та російську мову як державну. Сталося це в березні 1994 року під час позачергових виборів у Верховну раду України у Донецькій та Луганській областях.
У Донецькій області на всенародне обговорення було винесено такі питання:
1. «Чи згодні ви з тим, щоб Конституція України закріпила федеративно-земельний устрій України?»
2. «Чи згодні ви з тим, щоб Конституція України закріпила функціонування російської мови як державної мови України поряд з державною українською мовою?»
3. «Чи згодні ви з тим, щоб на території Донецької області мовою роботи, діловиробництва та документації, а також освіти і науки була російська мова поряд з українською?»
4. «Ви за підписання Статуту СНД, повноправну участь України в економічному союзі, в міжпарламентській асамблеї держав СНД?»
У Луганській області питання про федералізацію поставити не ризикнули, залишивши населенню можливість вибрати долю російської мови в країні та регіоні, а також, висловити думку з приводу участі країни в економічному союзі СНД.
Явка на референдумі склала 72% в Донецькій області і 75% - у Луганській. А позитивну відповідь на запитання дали приблизно 80% учасників голосування. Так, у питанні про федералізацію 79,69% мешканців Донецької області віддали голоси «за». В підтримку надання російській мові статусу державної (поряд з українською мовою) висловилися 87,16% мешканців Донецької області та 90,38% - Луганської. На підтримку особливого регіонального статусу для російської мови висловилися 88,98% населення Донецької та 90,91% мешканців Луганської області. У питанні про участь України в економічному союзі з СНД населення Донецької та Луганської областей також висловило одностайну думку: «за» - 88,72% і 90,74% відповідно. У Києві ці референдуми оголосили «опитуванням», а результати в розрахунок не брали.
Своя історія була й у Криму, який взагалі, хотів широкої автономії і навіть державної самостійності (з можливим приєднанням до РФ) ще в середині 90-х, однак тоді позиція російського керівництва не дала можливості цього зробити.
Бажання населення було проігноровано. Конституція 1996 року закріпила унітарний устрій і єдиною державною мовою зробила українську.
На той час, коли еліти якось тримали компроміс, протиріччя між центром та регіонами пом’якшувались. Однак після перевороту на Майдані вони знову виринули на поверхню. Масові мітинги починалися з вимог федеративного устрою країни, а в тому ж Криму спочатку ставили питання про розширення повноважень в рамках України. Однак «майданівська» влада говорити ні з ким не схотіла, обізвавши «сепаратистами». Своєю твердолобістю довели країну до війни.
Однак навіть після стількох річок крові, федеративне перевлаштування, поки ще, може бути виходом. Щоправда, для його здійснення владу Порошенка-Яценюків-Турчинових потрібно ліквідувати, а палії війни у вигляді всіляких «Правих секторів» та інших - відправлені на смітник історії. І чим швидше Захід усвідомить необхідність цього, тим менше шансів на остаточне перетворення України на Сомалі.
Поділитися: