
«Гастарбайтерська» економіка постмайдану
Річниця початку «революції гідності» співпала із припиненням діяльності потужного авіаційного концерну «Антонов». Майже всі його замовлення анулювалися внаслідок війни, робітникам місяцями не виплачують зарплату, голова правління та головний конструктор концерну (на якому і трималась вся робота) Дмитро Ківа звільнений без пояснення причин. Одні робітники кажуть, що київське підприємство спеціально банкрутують заради того, щоб на звільнених територіях побудувати торгівельний центр. Інші - звинувачують у всьому американського авіагіганта «Боїнг», якому не давав спокою український транспортний літак АН-70.
Якщо підприємство, яке за 60-ти літню історію існування розробило понад 100 типів та модифікацій літаків, буде таки знищено, то це поставить хрест на індустріальному розвитку Україні. Авіабудування, суднобудування, ракетобудування, виробництво військової продукції – це основні стовпи, на якому трималася українська високотехнологічна індустрія, яка, до недавнього часу, проносила країні мільярди доларів щороку.
Нажаль, саме після Євромайдану стало зрозуміло, що наша країна у найближчі роки (а можливо, десятки років) не буде розвиватися у високотехнологічному індустріальному напрямку. Через розірвання економічних відносин з Росією було припинено співпрацю у сфері ВПК, авіабудування, суднобудування, атомної енергетики і т.д. Саме на Росію була «заточена» більша частина нашої промисловості з високим рівнем переробки, тоді як у Європу, на яку молилися прихильники Євромайдану, ми продаємо, здебільшого, сировину та напівсировину. Наша техніка Заходу не потрібна, конкурувати за ринки Азії, Африки та Латинської Америки буде непросто. Тут палки в колеса ставлять США, ЄС, Росія та Китай. А для експортної підтримки потрібна чимала фінансова допомога держави.
Виходить, наше економічне майбутнє – бути сировинним придатком Євросоюзу та постачальником дешевої робочої сили. Левова частина валютних надходжень буде, як у сусідній Молдові, за рахунок грошей гастарбайтерів. Нажаль чи на щастя, але в нас населення в 10 разів більше, і всіх прогодувати за рахунок заробітчан не вийде. Західні держави та міжнародні фінансові організації також відмовляються кредитувати українських бюджет, доки він не буде кардинально урізаний. Аби не злізти з кредитної голки, на яку Україна підсіла саме після Майдану, влада під вказівкою МВФ робить масштабну бюджетну оптимізацію: скорочує фінансову підтримку енергетики, промисловості ті сільського господарства, скасовує соціальні програми, заморожує фінансування Донбасу і т.д. Але всі ці кроки «уряду камікадзе» не призвели навіть до економічної стабілізації. Долар за часів правління «камікадзе» та інших «кулявлобів» виріс удвічі, інфляція – впала на 20%, ВВП – на 7,3%, промисловість обвалилася на 16%, борги по виплаті заробітної плати виросли удвічі, державний борг – на 84% у гривневому еквіваленті (на кожного українця тепер припадає 22,4 тис. грн. боргу)
Призначення у склад нового Кабміну громадян Литви, Грузії та США розвіяло всі ілюзії стосовно нашого особливого економічного шляху. Україна, скоріш за все, буде новим полем для експериментів МВФ та її «чикагських хлопчиків». Вітчизняний бізнес чекає нова хвиля «непопулярних реформ» з популістськими «єдиними вікнами» з одного боку, та недосяжними кредитами та «ринковими цінами» з іншого. А от корупцію, попри всі обіцянки, подолано не буде, скоріше навпаки. Про це яскраво свідчить призначення новими міністрами кумів президента та людей олігархів.
Новий склад Кабінету міністрів являє собою глузування з благородних ідей Майдану. Хотіли цивілізовану Європу на кшталт Німеччини та Голландії, а отримали олігархічну «бананову республіку», взірцем якої будуть «гастарбайтерські» Молдова, Грузія та Литва.