
Хитрий план Петра Порошенка
Днями президент України Порошенко Петро Олексійович позначив кілька простих кроків, які повинна зробити українська влада для повернення Криму до складу єдиної та неподільної України.
Спробуємо ж прокоментувати хитромудрий «комплекс заходів» від президента України, який полягає в наступному:
«Перший крок - права людини. Це - перший пріоритет, який я поставив державним службам, МЗС та іншим». Передбачається, що тут йде мова про захист прав українських громадян, які проживають у Криму. Але дозвольте, про який «захист прав» може йти мова, якщо, наприклад, Україна сама відмовилася сплачувати кримчанам пенсії та соціальну допомогу? І той факт, що пенсії сплачує Росія, не може бути виправданням. Пенсійні внески сплачувалися? Сплачувалися. Ви вважаєте Крим територією України? України. Значить, будьте ласкаві, платіть.
Окрема «пісня» - це банківські депозити. Українські суди масово відмовляють кримчанам в поверненні коштів, посилаючись на п. 3 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України», який говорить: «Відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію ...» Яка вже тут «захист прав», якщо держава фактично позбавила кримчан гарантованого Конституцією права на судовий захист своїх інтересів ... А нещодавню пропозицію екс-голови Меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва про введення повної економічної блокади Криму взагалі не витримує ніякої критики. Як і підтримка України західних санкцій щодо Криму (заборона грошових переказів, міжнародних польотів, експортно-імпортних операцій з кримськими підприємствами тощо). Отже, ні про яке дотримання прав людини в Криму з боку України на даний момент не може бути й мови.
«Друге: юридичний захист власності в Криму - державної та корпоративної». У чому він полягає - на даний момент невідомо. Можливо, «захист» буде будуватися за «схемою», яку 11-го березня запропонував український прем'єр Арсеній Яценюк, який закликав Верховну Раду підтримати закон про юрисдикційний та майновий імунітет іноземної держави. «Цим ми наводимо українське законодавство у відповідність з європейським і даємо можливість українським громадянам і українським компаніям захищати свою власність, яка була незаконно націоналізована, в тому числі і в Криму», - пояснив Арсеній Яценюк.
Припустимо, закон буде прийнятий. Буде рішення суду про те, що нова кримська влада незаконно націоналізувала підприємство українського громадянина А. І що далі? Хто його буде виконувати в Криму? Зрозуміло, ніхто. Тобто «Захист власності в Криму» може мати суто декларативний характер. І не більше.
«Третє: ми повинні забрати все озброєння, яке залишилося в Криму». Цікаво, яким чином це сприятиме поверненню Криму? Можливо, тут Петро Порошенко зробив «хитрий хід конем». Мовляв, якщо РФ відмовиться повертати техніку та озброєння, значить, вона підтвердить свою агресію по відношенню до України (адже ніхто й не буде забезпечувати зброєю свого ворога). Правда, тут у Росії є «залізний» аргумент для відмови: зброю буде використано проти мирного населення Донбасу. А значить, про повернення не може бути й мови.
«Влада повинна зміцнити кордон з Кримом, щоб в Україну не пробиралися терористи й диверсанти». Аналогічно поверненню озброєння. Яким чином зміцнення кордону посприяє поверненню Криму до складу України? Або загроза проникнення «терористів» з території Криму - це лише привід для виділення державних коштів на черговий «протитанковий рів» Тарути, «Європейський вал» Яценюка тощо. Привід є, гроші виділені, а рову або «валу» як не було , так і немає. Подивимося, як розвиватимуться події зі «стіною Порошенка».
«І головне - показати, що по цей бік кордону живеться набагато краще. І це вже очевидно». Очевидно для кого? Дивлячись на сучасні українські реалії - економічна і політична криза, затяжне падіння гривні, повальний «банкопад», підвищення комунальних тарифів і зростаюче безробіття - кримчани жартують: «Нам вже краще західні санкції, ніж таку «допомогу», яку Захід надає Україні». І цим все сказано.
«Крим напханий ФСБшниками. Там тепер зовсім інша модель життя, ніж та, до якої звикли люди, живучи там кілька десятків років». Маю сумніви, що кримчани побоюються ФСБшників більше, ніж українських СБУшників, і чекають не дочекаються українську владу, яка буде підвищувати їм комунальні тарифи, податки й урізати пенсії працюючим пенсіонерам. І вже тим більше маю сумніви, що в Криму чекають, коли до них приїдуть «потяги дружби» для організації патріотичних «стрибань», маршів на честь Бандери і знесення пам'ятників Леніну.
Як бачимо, «хитрий план» Петра Порошенка з повернення Криму носить переважно декларативний характер, тому про його практичну реалізацію говорити не доводиться. Хитрий план - він і в Африці хитрий план. Але комусь, можливо, він і сподобається. Не дарма ж його сам президент сформулював.
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції