Хронологія заворушень в Америці
На цьому тижні Сполучені Штати старої доброї демократичної Америки охопила хвиля заворушень, пов’язаних з вбивством 9 серпня у Фергюсоні 18-річного безоружного афроамериканця Майкла Брауна поліцейським, який знаходився при виконанні, Дарреном Вілсоном. Достовірна версія подій літа, як і раніше, залишається за кадром. Так, Вілсон стверджує, що підліток сам на нього напав, тому він і розрядив у нього обійму з ціллю збереження своєї білої шкурки. Очевидці події по-різному описують те, що сталося. Хтось із них підтверджує версію копа, хтось, навпаки, розповідає – з яким цинізмом білий коп застрелив безоружного підлітка, чия провина полягала в іншому кольорі шкіри.
25 листопада самий чесний та демократичний суд в світі визнав Вілсона невинним у вбивстві підлітка.
«Було зроблено повне розслідування, журі ознайомилось з усіма матеріалами справи, та після двох днів обговорення вони прийняли рішення не пред’являти звинувачення проти Вілсона», - таку заяву зробив американський прокурор.
Подальші за цією заявою акції протесту в багатьох містах Америки показали, що не всі громадяни США згодні з цим рішенням. Першим, як і очікувалося, повстав Фергюсон.
Після оголошення рішення суду, жителі невеликого містечка в штаті Міссурі, справедливо обурившись, почали кидати каміння та пляшки в поліцію, яка охороняла вотчину американського правосуддя. Примітно, що копи не розгубились та без найменшого співчуття почали поливати протестувальників хвилями сльозогінного газу. В результаті – декілька людей звернулись за допомогою до лікарні. Нічого не нагадує? Якщо порівнювати нинішній Фергюсон з Києвом в листопаді колишнього року, то виявиться, що розхвалена американська демократія на щабель нижча «проросійського режиму Януковича», бо він не дозволив використовувати силу проти бастуючих студентів та інших євромайданівців.
Але, повернемося до Фергюсону. Після успішних дій поліції, спрямованих на прибирання центра міста від демонстрантів, протестуючі афроамериканці почали палити та грабувати крамниці. Поліція, яка мабуть отримала по шапці за застосування сльозогінного газу, мирно дивилася на буйство юрби.
Пограбувавши пару крамниць та почуявши безкарність, фергюсонівці, недовго думаючи, пішли по шляху київського Майдану (вірно, навіщо винаходити велосипед?) та підпалили кілька будівель, в тому числі й торгівельний склад та пару автомобілів. Розхвалені пожежники нічим не відрізнились від українських колег та приїхали вже під кінець пожежі, щоб загасити вигорілу вщент будівлю.
Небагатьом опісля, на акаунті місцевої поліції в «Twitter» з’явилось повідомлення про автоматну стрілянину в одному з районів міста. Слідом за цим, з’явилось повідомлення про поранення одного з поліцейських. Влада відправила в місто броньовану техніку та обмежила авіаційні рейси до аеропорту Сент-Луїса.
Віддаляючись від Фергюсону, стає ясно, що рішення суду відпустити Вілсона зачепило не тільки співгромадян вбитого підлітка, але й іншу частину Америки. Так, у Нью-Йорку тисячі протестувальників вийшли на Таймз-сквер з лозунгами «Руки вгору – не стріляй!», після чого перекрили рух на трьох мостах в місті. Примітно, що серед нью-йоркців білих було більше, ніж афроамериканців. Мабуть, расизм у Штатах існує лише на законодавчому рівні. По даним ЗМІ, протести проти рішення суду пройшли аж у 38 штатах з 50. Люди, обурені «невинність» Вілсона, скандували «Заарештуйте та признайте офіцера поліції винним у вбивстві Майкла Брауна», «Припиніть окупацію поліцейськими Фергюсону», «Прийміть безумовну амністію по відношенню до тих, хто був заарештований, починаючи з 10 серпня».
А в цей час, в самому Фергюсоні, стало по-справжньому гаряче, палають більш 10 будівель, пограбовано вже 25 житлових будинків, знищена невідома кількість автомобілів. Тому Барак Обама, який кількома годинами раніше закликав «до людинолюбства та прояву стриманості», вирішує відправити на придушення «мирних протестів» Національну гвардію.
Поліція не встигає публікувати звіти про затриманих. З кожною годиною їхня кількість збільшується. До кінця злощасного для Америки дня – 25 листопада – стає зрозуміло, що так просто це не скінчиться. В буцегарні сидять вже більш 80 людей, і це тільки в одному Фергюсоні, до лікарень за допомогою звернулись десятки постраждалих від рук поліції та Нацгвардії. Батьки вбитого підлітка, які спочатку намагались втихомирити юрбу, своєю заявою «про вираз недовіри» та «звинувачення в упередженні» прокуророві, лише сколихнули пожежу народного невдоволення.
Світова громада у вигляді Пан Гі Муна висловила «занепокоєння та заклопотаність», призвавши владу США взяти себе до рук та припинити каліцтва мирних жителів. Проте, в порівнянні з тою ж Україною, коли ООН, ЄС та США зв’язали руки Януковичу під час Майдану, тут все навпаки. ООН співчуває Америці, проте в разі необхідності готова не тільки допомогти своїми силами, але й виправдати будь-яке рішення Обами та Ко.
26 листопада влада Америки зустріла у всеозброєнні. Обама в перерві між польотами, мабуть намагався сховати своє місце знаходження, а то не дай Боже – прилетить, та висловився, що невдоволений тим, що «мирні протести перетворились на насильницькі акції». Більш того, покаявся він, проблема не тільки в Фергюсоні, проблема в усій Америці.
«Ми повинні винести уроки з цих трагічних подій. Нам потрібно визнати, що це не проблема Фергюсона, це – проблема Америки. За останні декілька десятиріч ми домоглися величезного прогресу в міжрасових стосунках. Я відчув це на собі. Та заперечувати це, значить заперечувати здатність Америки змінюватися. Але проблеми все ще є, це правда», - зробив заяву темношкірий президент Америки.
Таким чином, Обама напевно хотів показати свою належність до расових меншин, котрі й затіяли міні-бунти по всій країні.
Наступні дні у Фергюсоні та в решті Америки показали, що люди не дуже згодні з заявами свого президента. Говорячи простою мовою, американці плювати хотіли на високопарні слова високопоставленого козла. Бо все, що їм треба – це справедливість, знищення расової дискримінації та голова Даррена Вілсона на шпичці у Білого Дому.
Нещасний Майкл Браун, сам того не знаючи, став саме тою краплею, яка переповнила чашу демократії СШ в А. І тепер вона загрожує пролитися на голову всіх тих, хто всередині будував державу, засновану на брехливих словах та фальшивих посмішках.
Поділитися: