«Хто винен та що робити?»: до еволюції мислення свідомого українця
Отже, рівень життя простих українців катастрофічно впав і впаде ще сильніше. Буржуазії теж не солодко, але її поки ще рятує лойовий прошарок. Втім, він стрімко тане, а інерція мислення, яка диктує необхідність збереження поточного рівня життя та споживання, починає дисонувати зі знижуючимися прибутками.
Фірми перепрофілюються, закриваються, об'єднуються, а штати - закривають та ріжуть. Так як чистоти розуміння у буржуазії та мас немає ніякої, то невідкладним є визначення винних.
Визнання помилковості своїх переконань, сформованих 23-ма роками української незалежності, рішуче неможливе, тому що ключовими постулатами при міркуванні про причини краху країни є тези такого вигляду: «При Януковичі було погано, але Майдан мав на меті покращення ситуації, а так як відразу ж після Майдану справи йшли непогано, то виною всьому Путін, який анексував Крим, адже гірше стало після відходу Криму. А далі виникли "сепари" та терористи».
Розуміння того, що між вчиненням дії і настанням наслідків завжди є часовий проміжок, особливо - в політиці та економіці - немає, так само, як немає й пам'яті. Для пам'яті необхідно мати критичний склад розуму і первинні навички з аналізу. Всього цього у тих, хто отримує інформацію виключно за допомогою телебачення (таких на Україні 80% населення), немає і бути не може. Телебачення не виховує розумної людини.
Отже, неможливість визнати свою неправість та зрозуміти суть процесів призводять до необхідності знайти ворога. Ворог, природно, в Москві, але у нього ще є посібники - «сепари».
«Сепарів» відрізнити від «правильних» громадян вкрай складно, але є ряд ознак: вони критикують владу і, як правило, говорять російською мовою. Перейшли вони на російську мову тому, що їхня самосвідомість вчинила акт еволюції і вони відповіли на питання «Хто я?».
Розумом зрозуміти цього типовий українець не може, тому вмикається компенсаторний механізм - емоції. Суб'єкт переходить на чисту українську мову, і в пику «сепарам» починає розмовляти з ними українською.
Таким чином, українська мова стає такою самою відмітною ознакою, засобом визначення «свій-чужий», як і гасла «Слава Україні - Героям слава!».
Отже, розкол знову проходить по так званій лінії Субтельного - розділовій смузі між переважно російськомовним і україномовним населенням - і прірва між ними буде поглиблюватися у міру падіння рівня життя.
Необхідність знайти ворога призводить Україну до того, що відкривається вікно Овертону від націоналізму до нацизму, а тому - місяць-два, і українці будуть готові до повноцінної диктатури.
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції
Поділитися: