Хвиля «сумних самогубств» колишніх «регіоналів» як ознака фінального перерозподілу власності
Ключовим завданням для українського правлячого класу, природно, крім війни, є грабіж країни. Однак звичні схеми, засновані на приватизації прибутку працюючої промисловості та націоналізації збитків від «господарської» діяльності олігархії, перестали працювати через загибель промисловості як такої.
Тому, враховуючи кормову базу олігархії, що безперервно скорочується, єдиними способами отримання прибутку є:
Перше. Продовження війни як високоліквідного бізнесу;
Друге. Валютні спекуляції;
Третє. Пограбування олігархами своїх конкурентів по цеху.
Війну буде продовжено ще й тому, що це вигідно акціонерам «ЗАТ« Україна» в особі США, а не тільки місцевої олігархії.
Валютні спекуляції можливі лише до тих пір, поки не звалиться фінансова система України, яка знаходиться на межі своєї можливості і вже валиться. Тому, кожен оберт спекуляції на валютному ринку (розгін курсу долара, а потім його обвал) призводять не тільки до збагачення спекулянтів, а й до руйнування коштів спекуляції - валютного ринку та банківської системи.
Отже, найбільш ефективним засобом заробітку грошей стає «віджим» власності у дрібних і нездатних захиститися олігархів, а також приватизація залишків державної власності.
Дрібними олігархами, так чи інакше, є практично всі, крім Ігоря Коломойського і Петра Порошенка. Єдиний спосіб збереження капіталів для української буржуазії - створення своїх збройних сил, створення «добровольчих» батальйонів на зарплатні, які будуть вірою і правдою служити своїм роботодавцям. Тому єдиним способом, який дозволить залишитися в когорті олігархів, є створення своєї маленької армії.
У Порошенка та Коломойського такі збройні структури є. У решти олігархів їх немає. Стало бути, їх розкуркулять і позбавлять власності.
Доказом цього ствердження є хвиля «сумних самогубств» колишніх урядовців-регіоналів, пов'язаних з Фондом держвласності або ж постами керівників областей. Не здивуюся, якщо перед «самогубствами» викликаними муками «совісті» (якої немає ані у колишньої влади країни, ані у актуальної) їх не залишили без власності, примусивши переписати всі активи на потрібних людей. Також влада позбавляється тих, хто може скласти хоч якусь конкуренцію в боротьбі за ресурси.
Примітно, що «самогубство» Чечетова та Семенюк-Самсоненко послабили позиції Ігоря Коломойського, - ключового акціонера «Опозиційного Блоку». Кожен наступний «суїцид» буде додатково бити по позиціях «Привату», який не тільки не зможе сформувати свою команду «ефективних управлінців» але й отримати привабливі активи. Тому боротьба за власність буде куди кривавішою і запеклішою, ніж у лихі 90-ті.
Однак, наприкінці, на Україні перемогла демократія, а це, вочевидь, коли масова ліквідація політичних опонентів називається низкою незв'язаних один з одним самогубств.
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції
Поділитися: