Як Порошенко кланявся, або Чому він валіза без ручки
Президент України вклонився австралійському прапору. Проходячи вздовж урочистого караулу, ще раз вклонився іншому синьо-червоно-фіолетовому прапору, ідентифікувати який нам не вдалося. Зазвичай, в Західній традиції караул несе прапори країни, можливо, штандарт президента, якщо той приймає участь у зустрічі, або прапор міста, де саме відбувається зустріч. Тобто Порошенко вклонився прапору Австралії, потім, можливо, прапору Мельбурну, та почимчикував собі далі з нездоровим виглядом обличчя.
За етикетом президент країни, знаходячись в іншій країні, може вклоняться лише якщо його зустрічає царська особа (третина країн світу донині з монархічною формою правління), батькам рівного собі по рангу (наприклад, матері президента Австралії), або персонам-екстра (православний Патріарх, Папа Римський, імператор Японії). Також можливі поклони в меморіальних та релігійних місцях. І все…
Якщо ви подивитесь на прапор Австралії, то побачите, що значна частина його – прапор Великобританії. Навіть сьогодні Австралія де-юре - володіння і колонія Британської корони, хоча фактично вже давно незалежна. Тобто Петро Олексійович вклонився прапору однієї з колоній Великобританії. А потім ще одному невідомому прапору…
Повага до прапорів інших країн – чудова річ, але чий президент Порошенко? Якому прапору він повинен вклонятися? Австралійському? Зробіть спробу уявити на його місці хоча б президента Франції, який вклоняється прапору Індії, або Ангелу Меркель, яка робить теж саме прапору Аргентини, чи Бразилії…
І здавалося, що це прикрий конфуз, але через декілька днів тому Петро Порошенко, перебуваючи тепер в Польщі, продовжив цікаву та невідому іншим президентам світу традицію вклонятися прапорам чужих країн. Він вклонився прапору Польщі, який використовується почесним караулом.
Ще влітку 2013-ого Петро Порошенко не міг набрати достатньо голосів, щоб стати мером Києва. Тоді опозиція до Партії регіонів проштовхувала дострокові вибори голови Києва, але так й не змогла цього зробити не без зради в самій опозиції. Після перемоги Майдану та під час розпочатої війни якимсь дивним чином у Порошенко побачили людину, яка нібито зможе зупинити розповзання держави… За нього голосували навіть і на парламентських виборах, як за того, хто наведе лад в країні, та й так, щоб ще в мирі та спокої, і прямо в Європі опинитися. Президентство звалилося на Петра Олексійовича, як сніг на голову… Ні морально, ні фізично, і як виявляється просто дипломатично, Порошенко не був готовий отримати такий тягар.
І тепер… А тепер всі це відчувають. Втрата довіри Порошенка настільки швидка, що скоріш за всього, перевищує аналогічну втрату Віктора Ющенка. Процеси ті ж самі, але вони в п’ять-шість разів швидше протікають.
Дуже скоро Порошенко стане валізою без ручки, дуже незручною валізою, яку з легкістю можна буде викинути. На нього будуть покладені всі провини й недоліки в державі, а якщо врахувати те, що уряд спробує в найближчий тиждень за допомогою бюджету пограбувати населення ще на 15 млрд. доларів, щоб закрити дефіцит, то рейтинг президента буде падати зі швидкістю інфляції, помноженої в декілька разів. Й конфузи з прапорами й розвішуванням поклонів направо й наліво зовсім не додадуть йому популярності.
Багато, хто з українських ЗМІ вже встигли оголосити приїзд Назарбаєва та Лукашенка в Київ змовою проти Путіна, але нам видається, що вони приїздили особисто попередити Порошенка про неминучу спробу його зміщення найближчим часом. Підтверджує це й закон, який намагалися прийняти в Раді у вівторок. Цей закон розширював повноваження РНБО, й фактично писався під Турчинова, який намагається зараз перетягнути на себе силовий блок – тобто абсолютну прерогативу президента. Його назвали спробою державного перевороту.
Яценюк взяв під контроль економіку країни, фінанси контролює куратор з МВФ, соціальну політику грузин, агент США, Порошенкові залишився лише силовий блок, та й то не цілком, бо МВС - за Яценюком-Турчиновим. Можливо тому Порошенко і розвішує поклони закордоном…
Турчинов – це саме та людина, яка почала війну на Донбасі. Тоді, коли ще можливо було домовитися з повстанцями Донбасу мирним шляхом: десь комусь дати грошей, розширити повноваження регіону хоча б трішки, змінити місцеве управління й дати можливість обирати губернаторів, Турчинов розпочав громадянську війну. Він особисто несе за неї всю відповідальність, і як виявилося, не збирається зупинятися. Саме зараз ця людина здійснила спробу відібрати в Порошенка останні важелі влади. Саме він буде намагатися це зробити найближчим часом, і в хід підуть усі методи.
Не смійтеся над Порошенком, він дійсно, за словами Лаврова, «найкращий вибір» для України, якщо звісно вибирати між слабкою отрутою та ціанідом.
Поділитися: