Куди «підскочила» Україна за рік після Майдану?

20-02-2015

Отже, минув рік «майданного» стану країни. Цей стан особливий. В жодному академічному курсі політології, економіки та інших прикладних наук його тлумачити не беруться. Крім однієї - психіатрії. Та й ті відхрестяться, бо наступного дня прийдуть люди в балаклавах, опустять докторів до сміттєвого контейнера, після чого із задоволенням «заспівають» щось тужливе, більше схоже на плач скривдженого пастуха.

Історія ще не раз розкладе на складові так звану революцію «гідності». Давайте вкотре відповімо на просте, як ковток води, запитання: який позитив дав нам Майдан, які зміни відбулися в Україні за цей рік і наскільки ближче до європейської цивілізації ми стали за цей період?

Почнемо від краю. Масові заворушення студентства 13 листопада року тлумачилися як протест на те, що уряд Азарова та сам президент Янукович не пішли на підписання якихось угод про Асоціацію в ЄС у Вільнюсі. Перші пояснювали це з чисто економічних міркувань, другі - тупо з принципу (ну, ви розумієте, з посольства якої країни віяло цими «принципами»). Далі - всі знають. Далі - чистої води класичний військовий переворот тощо.

Минув рік ... Крим для України втрачений, в країні триває жорстоке військове протистояння. Практично зруйновано потужний індустріальний регіон України. Порушені всі економічні, промислові та торговельні зв'язки з одним з головних партнерів України - з Російською Федерацією. Курс долара ... втім, чорт із ним, з цим заморським зеленим квитком! По містах та селах держави тиняються напівбандитські формування, які відверто розбійничають, «бакланять», на замовлення олігархів відбирають власність їхніх конкурентів. Країна скаче! В єдиному шаленому пориві натурально скаче. Іноді не віриться, що все це відбувається насправді, а не в кошмарному маренні.

За всім цим, зрозуміло, спостерігають на Заході. З жахом. Повірте, що запевнення іноземних політиків про те, що Україна, нібито, колись може стати повноправним членом ЄС - груба брехня. Або лестощі. Як завгодно. Та ніколи, жоден розсудливий європеєць не захоче мати у себе в затишному будинкові це шалене, брудне, злиденне і неосвічене плем'я, що скаче. Але поки що Україна розглядається, як якийсь важіль впливу на РФ. Так треба. До особливого часу «Ч». Зараз вступ України лише в асоціацію ЄС, ввічливо, але наполегливо відсунутий на кілька років. Так треба.))

Та що там говорити! Ось слова одного з не самих слабких президентів Франції, який правив країною з 1974 по 1981 рр. Валері Жискар д'Естен: «Точно можна сказати, що Україна не ввійде до європейської системи, це неможливо! Вона не володіє ані економічної зрілістю, ані достатньої політичної практикою, - вказав він. - Її місце - між двома просторами - Росії та Європейського Союзу. З ними вона повинна підтримувати нормальні відносини». Думаєте, інші країни Європи дотримуються іншої думки? Облиште.

Ну а що стосується змін у країні, так їх не бачить хіба що прес-служба міністерства «правди». Це, скоріше, не зміни, а незворотний процес розпаду держави, як адміністративно-територіальної одиниці на карті планети Земля. Всьому свій час. У тому числі, й збирати каміння.

Що здобуло «майданство»? Безробіття, зубожіння народу, краху економіки. Міркуйте самі, при «злочінній владі» Януковича (якого, чого гріха таїти, таки треба підійняти на міцній гілляці за зраду та легкодухість) будувалися мости, шляхи, відкривалися станції метро, ​​лікарні, піднімали зарплатні, пенсії. Зараз усе в зворотному порядку: мости зруйновані, за проїзд у метро збільшені тарифи, зарплатню не те, що не піднімають - її перестають платити. А ці «веселощі» демократії стосовно свободи слова !? Журналістів, що висловлюють іншу, відмінну від офіційного Києва, думку, тупо садять у тюрми, б'ють, залякують. Я не пам'ятаю, щоб Янукович коли-небудь називав працівників ЗМІ «так звані журналісти», бо піднявся б такий срач, що в Заїрі було б чутно.

І найголовніше. У владі продовжують залишатися олігархи. Правда, з іншої «бригади». Наскільки пам'ятаю, Майдан якраз був категорично проти такого налаштування справи?

Ось і приїхали. Ще раз: так наскільки ближче ми стали до Європи, наскільки багатшими та цивілізованішими? Можна не відповідати.


Поділитися: