Метаморфози української демократії. Одеський варіант
Може й добрі для когось Євромайдан, «революція гідності», грузини й латиші в уряді, а також інші принади побудови демократії в Україні. Потрібно відзначити, що досить специфічної демократії.
Не варто загострювати увагу на тих, хто дійсно «євроінтегрувався» сам, і «євроінтегрував» свої родини. Таких - не більше 5% від загальної кількості українців. Загострювати увагу потрібно на тих 95% громадян, які опинилися на межі виживання, для яких покупка зайвої буханки хліба вже стала перевитратою сімейного бюджету; на тих, хто вже сьогодні ходить пішки, бо економить на маршрутці; на тих, хто не в змозі сплатити комунальні послуги не тому, що не хоче, а тому, що не може.
Таких людей, які опинилися на межі виживання буквально за рік демократичного правління президента Петра Порошенка і кабінету Арсенія Яценюка, в країні більшість.
Не оминули ці прогресивні перетворення і славне місто біля моря, Одесу.
7 березня. Сонячний день. Для багатьох одеситів він цілком міг бути радісним, якби свідомість не обтяжували думки про те, як прогодувати сім'ю та сплатити борги, що стали останнім часом хронічними.
Люди вирішили вийти до облдержадміністрації і нагадати урядовцям, що прикриваються «Небесної сотнею», Євромайданом та іншими революційними досягненнями, що вони, одесити, поки що живі і, як це не дивно, хочуть їсти хліб і навіть, хоча б інколи, з маслом. Люди вийшли нагадати, що вчинена рік тому «революція гідності» немов би мала на меті звільнити людей від гніту диктатора Януковича, завести повсюдно демократичні свободи, зробити владу прозорою.
Може, хтось просто не так зрозумів?
Тим не менш, мирний протест одеситів не вдався.
Акція не відбулася не тому, що громадяни полінувалися прийти напередодні 8-го березня відстояти свої громадянські права, а тому, що на площі біля облдержадміністрації їх зустріли не менше 500 «активістів» в масках і камуфляжах. Кого там тільки не було: й Автомайдан ім. Євгенія Рєзвушкіна, й «Рада громадської безпеки» Марка Гордієнка, й «Правий сектор» та багато ще було різних синів України, єдиною метою яких було не дати мирним громадянам здійснити своє конституційне право і висловити своє ставлення до подій.
«Патріотичні» сили Одеси вийшли захистити урядовців з обласної адміністрації від мирних громадян.
Патріоти стали приватною охороною режиму. Так, саме режиму.
Трансформація пройшла практично миттєво, знадобилося трохи більше року для того, щоб ті, хто валив режим Віктора Януковича, стали охороняти режим Петра Порошенка.
Ось такі метаморфози трапляються в демократії по-українськи.
Далі буде ...
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції
Поділитися: