Мінськ-2: підписати, щоб не виконувати
Мінські угоди, покликані врегулювати військово-політичну кризу в Україні, призвели лише до припинення вогню в «окремих районах» Донецької та Луганської областей. Відведення ж важкого озброєння та політичне врегулювання протистояння між Києвом та Донбасом, як і раніше, знаходяться під великим питанням.
Причина тому банальна - небажання йти на компроміс змушує кожен бік трактувати підписаний в Мінську документ на свою користь.
Приміром, «вільна» інтерпретація Києвом пунктів «Комплексу заходів» ставить під загрозу дотримання п.2, що передбачає відведення важких озброєнь обома сторонами. Згідно з «трактуванням» спікера АТО Андрія Лисенка, місто Дебальцеве, за мінськими домовленостями, «повинно залишатися за українською стороною». За його словами, «підрозділи бойовиків повинні відійти на лінію розмежування, зафіксовану 19 вересня 2014, а вже потім, після припинення вогню, розвести від цієї лінії розмежування мінімум на 50 км важке озброєння калібром більше 100 мм».
Подібне трактування від Лисенка начисто суперечить пунку 2 «Комплексу заходів», що зобов'язує українську сторону відвести важке озброєння від фактичної лінії зіткнення, яка на сьогодні істотно відрізняється від вересневої, до того ж, в гірший для Києва бік.
У свою чергу, лідер ДНР Олександр Захарченко заявив про припинення вогню на всій території самопроголошеної республіки, за винятком Дебальцева, оскільки «в мінських угодах про Дебальцеве немає ані слова».
Не менш своєрідно сторонами трактуються й суто політичні пункти «Комплексу заходів».
Вже 12 лютого президент України Петро Порошенко заявив, що соціальні сплати в окремих районах Донбасу поновляться тільки після проведення місцевих виборів і відновлення суверенітету України на цих територіях. Лідер самопроголошеної ДНР Олександр Захарченко, в свою чергу заявив, що вибори в ДНР пройдуть по «місцевим законам» і жодна з «київських» партій в них не братиме участь.
І дійсно, неможливо собі уявити, щоб в Донецьку або Горлівці люди голосували за представників якого-небудь «Народного фронту», Блоку Порошенка або «Свободи». А без участі «своїх» кандидатів і без їхньої перемоги (обов'язково!) Київ ніколи не визнає вибори на Донбасі одбулими.
Таким чином, вже зараз можна зробити висновок, що п.8 «Комплексу заходів», що передбачає відновлення Києвом соціальних виплат в «окремих районах» Донецької та Луганської областей, виконуватися не буде.
Далі - більш. За словами міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, «Україна не брала на себе жодних зобов'язань про внесення конкретних змін до Конституції щодо Донбасу». І дійсно, виконати п.11, який зобов'язує Київ провести конституційну реформу, узгоджену з представниками ДНР/ЛНР - це своїми власними руками відпустити Донбас у вільне плавання. Безумовно, на таку «здачу національних інтересів» Київ піти не може.
Далі - трактування українською стороною пункту про амністію. За словами все того ж Павла Клімкіна, «амністія, відповідно до мінських домовленостей, не може бути застосована до осіб, які вчинили злочини проти людяності».
А ось що про це сказано в підписаному в Мінську документі: «Забезпечити помилування та амністію шляхом введення в силу закону, що забороняє переслідування і покарання осіб у зв'язку з подіями, що мали місце в окремих районах Донецької та Луганської областей України».
І де тут обмовка про злочини проти людяності? З іншого боку, київська влада тепер зобов'язана ініціювати розслідування та суд над силовиками, котрі скоїли в зоні АТО військові злочини. Зокрема, над «літаючим в небі» винуватцем вибуху кондиціонера в Луганській ОДА, оскільки амністія на подібні дії не поширюється...
В результаті - подібне трактування Києвом підписаного в Мінську документа викликає лише відповідну негативну реакцію протилежної сторони. Так, Олександр Захарченко заявив, що «жоден український прикордонник на нашу територію не увійде». Отже, Київ може і не мріяти про повне відновленням контролю над кордоном, як того передбачає п. 9 «Комплексу заходів».
Словом, куди не кинь - усюди клин. Політичний. Тим не менш, будемо сподіватися, що суто антивоєнні (припинення вогню і відведення озброєнь) ініціативи «Нормандської четвірки» будуть виконані та громадянська війна на Донбасі буде скінчена.
Поділитися: