Мінський саміт – перерва або кінець війни? Про марні надії на мир
Мюнхен - крок до прірви. Коли Меркель та Олланд на літаку, замість човника, відвідали спершу Київ, потім і Москву, у багатьох виникла надія на врегулювання української кризи. Тим більше, що враховуючи всі останні події, вибір невеликий: або мир (хоч тушкою, хоч опудалом), або постачання зброї з США. Це підтвердила й міністр оборони ФРН Фон дер Ляйен: «одна з причин франко-німецької мирної ініціативи - суперечки в американському уряді з приводу постачання озброєння України».
А постачання зброї означають повне занурення України в хаос. Москва одразу зможе відкрито постачати техніку та «відпускників» повстанцям, і бойовищем між США і Росією стане наша країна. Європі це незисковно. Росії - теж. Україні - й поготів.
В інтересах Європи могло б бути навіть заморожування конфлікту. Але, не розширення його з накачуванням зброєю. Звідси й виникли повідомлення в ЗМІ про запопонування «особливих статусів», «федералізації» та «миротворців».
Останнім часом Європа і США, незважаючи на всі розбіжності, діяли більш-менш консолідовано. Зі знижкою на можливі ролі «поганого» й «доброго» поліцейського. Це - якщо відносно до Росії. І ось «добрий» поліцейський зрозумів, що гра в підсумку може призвести до непередбачуваних наслідків для європейської безпеки.
Але тут, коли всі було вже звиклися з думкою, що українська криза вирішується без України - оркестром великих держав, несподівано втрутився внутрішньоукраїнський фактор.
Раніше, на думку більшості експертів, Петро Порошенко з іміджем «миротворця» орієнтувався більше на Європу, а «яструб» Яценюк - на США.
Врегулювання на принципах «федералізації», «особливого статусу Донбасу» та інших означало б політичний крах Порошенка. А за політичним - й загрозу безпеці. І хоча, звичайно, рано стверджувати остаточно - усе ж про результати спроби врегулювання можна буде судити лише наступного тижня. Але, за цілою низкою ознак, український президент пішов ва-банк. Незважаючи на риторику про мир, продовжує вимагати зброї від США. І неважливо, як вона буде надходити - напряму або крізь східноєвропейські країни або Прибалтику.
Якщо так, то баланс скінчено - йі президент, й прем'єр, а з ними - й уся Україна, пе-реходять на бік поганого поліцейського. А судячи з нової доктрини безпеки, США мають намір боротися за свою гегемонію до скону.
Для України це нічого, крім подальшої ще більш запеклої війни, не віщує. Хіба що, гроші все ж виділять. Або змусять поквапитися Європу. Яка, в разі провалу мирної ініціативи, остаточно йде в тінь Вашингтона. Але ці гроші будуть витрачені на війну. Про що, до речі, вже попереджав український прем'єр.
«Всі гроші, які у нас є, підуть виключно на оборону» - сказав Яценюк ще 9 січня.
Поділитися: