Не можеш вирішити проблему - знайди ворога: до арешту представників парламентської опозиції
Обвал гривні, дефолт, що наближається, стрімке зубожіння населення України і, хоч і затихлі, але безперервні бої на Східному фронті змушують владу перекладати провину за свої провали на своїх ворогів:
1. Заарештовано Олександра Єфремова, який був звільнений під заставу, а потім знову заарештований вже в рамках іншого, знову відкритого, кримінального провадження;
2. У справі про «драконівські закони» заарештовано Михайла Чечетова, а в якості запобіжного заходу йому обрано заставу в 5 млн. гривень;
3. На розгляді у Вищому адміністративному суді перебуває справа про заборону Компартії України. Так як судді не бажають розглядати цю справу та виносити вгодне владі рішення про заборону КПУ, то в суді була проведена прокурорська перевірка, а голова Мін'юсту заявив про необхідність звільнення суддів, що взяли самовідвід. Його підтримав голова Раднацбезу Турчинов, який зажадав заборонити суддям виїзд за кордон.
У подібній активності влади є низка причин.
По-перше, на Східному фронті повний провал, а наслідки розгрому ВСУ під Дебальцевим вимагають вкидання в ЗМІ новин, які витіснять з голів мешканців країни думки про розгром та перетворять чергову зраду в перемогу.
По-друге, для обґрунтування всіх негараздів країни і консолідації мас потрібні вороги, а так як боротьба із зовнішнім ворогом - арміями і населенням ЛНР і ДНР – не мала успіху, то ворога доводиться шукати всередині. Тому й був складений міф про те, що арешт Єфремова дозволив знизити кипіння боїв між ЗСУ та армією ЛНР.
По-третє, арешти проводилися на річницю Майдану і були актом, яким влада намагалася повернути до себе довіру розчарованих мас і переконати їх у тому, що події однорічної давнини розслідуються, а винні караються. Вважаю, що при загостренні обставин у Києві і спробі державного перевороту справи проти колишніх «регіоналів» почали б прискорено розкручувати, щоб задобрити маси.
По-четверте, опозиція намагається вибити з рук Петра Порошенка, який позиціонує себе «голубом» і миротворцем, козирі, пов'язані з процесом мирного врегулювання. Природно, подібна активність не має ніякого практичного результату. У країні, що знаходиться під зовнішнім управлінням, спроби змінити що-небудь зсередини парламентським способом, виглядають, щонайменше, нерозумно.
По-п'яте, арешт кожного опозиціонера дозволяє запустити процес позбавлення його власності і активів, що дозволяє представникам влади владнати своє майнове становище на тлі скорочення кормової бази.
Тому, катастрофи як в економіці, так на полях битв Східного фронту приведуть лише до одного - посилення реакції всередині країни.
Опозиціонерів, природно, звинуватять у всіх смертних гріхах, праці проти України і пособництві ворогові - частини українського народу. Спочатку знищать комуністів, які давно муляють очі правим патріотам української нації. Паралельно будуть нищити колишніх регіоналів, які до останнього спробують залишатися своїми хлопцями для націоналістів. І парламентську опозицію не врятують ані депутатські мандати, ані гроші з Європою. Їй якраз все байдуже. Не до української опозиції їй нині.
Звичайна спроба опозиційних шулерів зіграти за правилами в карти з відвертим беззаконням з самого початку приречена на провал без будь-якого силового резерву, а його у колишніх регіоналів немає. Та й волі до опору немає. Є тільки віра в померле право, свої гроші, які й так відберуть, і в те, що їх не чіпатимуть, оскільки це суперечить встановленим за 23 роки правилам і моделям взаємин між владою і опозицією.
Немає ніяких правил. І безглуздо тепер кому-небудь скаржитися на їх порушення тим, хто не побажав зберегти свою владу, слухняно натискаючи на кнопки в останній тиждень коричневого лютого 2014-го.
Поділитися: