
Оборона Одеси: Коломойський напоготові керувати містом у ручному режимі
Ще зовсім нещодавно зацікавлення Ігоря Коломойського в Одесі зосереджувалися, переважно, на місцевому ОПЗ. Роздобути його мільярдерові свого часу завадила тодішній прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. Мова в 2009 році йшла про п'ять мільярдів гривень (за тодішнім курсом - близько 630 мільйонів доларів). Тепер одне з основних підприємств країни, потрапивши до приватизаційного списку уряду Арсенія Яценюка, із завзятістю доводиться до стану банкрутства (через що на ОПЗ навіть пройшов страйк робітників), після чого Ігор Коломойський зможе прибрати ОПЗ багаторазово дешевше. Втім, судячи з агресивної інформаційної політики мільярдера в останні тижні, підприємство для Ігоря Коломойського - питання вирішене, а на порядку денному стоять більш глобальні питання.
Факт того, що саме Одеса є для дніпропетровського губернатора стратегічним плацдармом для зміцнення свого впливу в регіоні, було оголошено задовго до ефіру інтерв'ю одного з заступників голови області Геннадія Корбана. Саме той Геннадій Корбан ще минулого літа називав Дніпропетровськ та Одесу головними завданнями потенційної «російської агресії». І якщо в Дніпропетровську, за словами тамтешньої влади, спокій гарантовано, то в Одесі - є питання.
Стосовно «одеської оборони» Ігор Коломойський не обмежується одними лише словами. Схожа «турбота» з боку керівника сусідньої області виглядала б дещо дивно, тому вона особливо й не афішується. Втім, і не заперечується. Просто «всі все розуміють», тому й не ставлять риторичних запитань. У ситуації ж, коли керівництво регіону та міста - губернатор Ігор Палиця та мер - колишній регіонал Геннадій Труханов - люди, наближені до олігарха, немає нічого дивного в тому, що офіційна влада «благій справі» не заважає.
Ось уже декілька місяців в місті функціонує «Самооборона Одеси». Врівень з охороною громадського порядку (у чому члени «самооборони» досягли успіху набагато більше, ніж співробітники практично розваленого МВС, коли більшість українських міліціонерів виявилися сьогодні «на валізах» в очікуванні «кадрової люстрації») вона взяла на себе ще й «розширені функції», здатні, за словами її лідерів, забезпечити гідний опір можливій «російській агресії».
Цікаво, що майже водночас з виходом інтерв'ю Геннадія Корбана в Одесі почали «наводити лад». Після того, як Арсеній Яценюк оголосив про введення в областях України «режиму підвищеної готовості до надзвичайних ситуацій», в Одесі стрімко почали «вживати заходи». В місті створили Центр управління з надзвичайних ситуацій, на стратегічних об'єктах була посилена охорона, на в'їзді в Одесу з'явилися нові блокпости, організовані, зокрема, й за рахунок бійців «самооборон», а рядових одеситів прохають інформувати про «підозрілих особистостей», та взагалі - «всіляко сприяти».
Люди, в свою чергу, справедливо запитують: чому близько тисячі співробітників МВС, замість того, щоб реально працювати, переведені до «режиму підвищеної готовості» на випадок «потенційної загрози»?
І, схоже, «Самооборона Одеси» - це лише початок формування альтернативних правоохоронних (а в перспективі - не виключено - і військових) органів. У МВС вже повідомили, що в місті та області створена рота патрульної служби міліції особливого призначення «Болград», в яку вже на повен голос набирають добровольців. Що цікаво - на куди більші зарплатні, ніж у решти міліціонерів. Також у МВС обіцяють, що «прийом до служби в спецпідрозділ буде відбуватися в найкоротші терміни, без зайвих зволікань та процедур», а перевагу буде надано тим, хто служив в ЗСУ або інших військових формуваннях.
Як вже неодноразово казали, залежність України від Ігоря Коломойського прямо пропорційна рівню напруги в підконтрольних йому регіонах. Нинішня ситуація з нагнітання паніки в українському суспільстві і, в першу чергу, в Одесі грає лише на руку фактичному господареві Дніпропетровська, стрімко поширює свій вплив на сусідні області, і вже багато в чому керуючи ними в ручному режимі.
Приватні армії, згадані вище, в будь-якому випадку не загинуть: ефективність їхнього використання неодноразово демонструвалася не тільки в різних куточках України, а й у Києві. А з урахуванням перспектив спалахів в країні вогнищ голодних бунтів, до яких стрімко наближається Україна, вагу приватних армій й зовсім буде важко недооцінити...