Обвал рубля та обвал гривні: схожості та відмінності
«Чорний вівторок» став справжнім випробуванням для української та російської національних валют. Курс гривні, лише за один день, обвалився з 18 грн. до 22 грн. («чорний» ринок), курс рубля - впав з 60 до 80 рублів. Це дало підстави для радості українським «патріотам», мовляв, економіка ворога падає на очах, ще трохи, і «путінська стабільність» перетвориться у жахливі часи 90-х років.
Дійсно, такий раптовий обвал російської валюти був доволі дивним. Економічне становище в Росії значно краще, ніж у нас, країна - не має таких політичних та соціальних потрясінь, як Україна, там не було ані революції, ані війни. Набагато сильніша Росія - також й з фінансової точки зору.
В неї - невисокий зовнішній державний борг (не потрібно йти із простягнутою рукою до МВФ), він, разом із корпоративним боргом, легко перекривається золотовалютними резервами. Росія має позитивне сальдо поточних фінансових операцій (тобто, валюти вистачає на сплату зовнішньоторгових контрактів та виплату відсотків по зовнішнім кредитам), позитивний торговий баланс, чималий військовий та енергетичний потенціал.
Так, по Росії вдарили санкції, але вони стосувалися, переважно, високопосадових чиновників та ті банки, які вирішили працювати з окупованим Кримом. Санкції були половинчасті, та серйозної шкоди не завдали, тим паче, що деякі західні країни оголосили, що готові зменшити економічних тиск на Росію.
Але, певні схожості фінансові системи Росії та Україні, все ж таки, мають.
По-перше, вони занадто відкриті для зовнішнього впливу. Нерезиденти-спекулянти легко заходять та виходять з ринку, так само легко - вивозять гроші у офшори місцеві компанії. Експортери можуть довго не повертати на батьківщину зароблені долари. Щоденне подорожчення «зеленого» легко компенсує всі штрафи. Центробанки двох країн майже ніяк не контролюються державою, оскільки мають незалежний статус. Зазвичай, їх очолюють люди ультра-ліберального спрямування, які відмовляються підтримувати власну економіку за рахунок дешевих кредитів у національній валюті, штовхаючи бізнес позичати гроші за кордоном у доларах та євро. Саме такі керівники стоять зараз на чолі центробанків України та Росії.
По-друге, фінансові системи двох країн, попри свою ліберальність до зовнішнього світу, працюють вкрай непрозоро, що формує на ринку панічні настрої.
Так, в Росії приводом до паніки став випуск облігацій державною компанією «Роснефть» на суму 625 мільярдів рублів. Отримані облігації банки стали віддавати під заставу валютних аукціонів Центробанку, скуповуючи та вивозячи валюту. Таємничість та непрозорість випуску цих цінних паперів формували негативні чутки у спекулянтів, які швидко позбавлялися від рублів.
В такій ситуації, ЦБ Росії не найшов нічого кращого, як підняти ставку рефінансування до 17%. На думку регулятора, така велика ставка повинна була б відбити у банків будь-яке бажання купувати валюту. Але, місцевий бізнес сприйняв цей крок ЦБ, як спробу поховати російську економіку, і ще більше став виходити у доларовий «кеш». Це й спричинило валютну паніку та «чорний вівторок» в Росії. Не виключно, що російські події безпосередньо вплинули й на обвал української гривні, оскільки і там, і тут головними носіями панічних настроїв були спекулянти-нерезиденти. Так що, зловтішатися валютними проблемами північного сусіда – даремна справа, адже наші економіки досі сильно пов’язані, і не лише у матеріальному сенсі, але й у психологічному.
Та, попри всі сподівання наших «патріотів», фінансова система Росії не розвалилася. Вже наприкінці «чорного вівторка» курс долара стабілізувався і відкотився з 80 до 72 рублів.
Взагалі, спроби порівняти обвал гривні з обвалом рубля - не на нашу користь.
По-перше, обвал курсу рубля дав змогу владі компенсувати наслідки падіння світових цін на нафту. Якщо перевести ціни у рублі, то Росія не втратила своїх доходів. Відповідно, держава може бути спокійною за наповнення бюджету, благо, що виробництво та продаж нафти й газу знаходяться під контролем держави. Цього не можна сказати про Україну, яка не лише продовжує за валюту купувати російський газ, але й вугілля та електроенергію, якими донедавна забезпечувала себе сама. Нестачу грошей в бюджеті доводиться вирішувати за рахунок емісії гривні та обрізання соціальних витрат бюджету на 25%.
По-друге, девальвація рубля дає можливість Росії швидше розвивати імпортозаміщення. Запроваджені санкції лише підштовхнули російське керівництво швидше перейти на власне виробництво. У Москви зараз достатньо фінансових ресурсів, аби продовжувати свої програми по імпортозаміщенню та розвитку інфраструктури. Щоправда, всі плани з розвитку виробництва обірвав Центробанк, піднявши ставку рефінансування до 17%, тим самим зробивши неможливою видачу кредитів підприємствам.
По-третє, в Росії немає такої розбіжності в курсах, як в Україні. ЦБ визначає офіційний курс за результатами торгів на валютній біржі, долари та євро в банках є в достатній кількості, тому «тіньовий» ринок валюти в Росії незначний. В Україні ситуація інакша – існує 3 курси – офіційний, банківський та «чорний», при тому, що валюту можна купити лише на «чорному».
Тож, російська фінансова система набагато міцніша за українську. Росіяни мають достатньо резервів, щоб покрити попит. Головною причиною обвалу рубля є дія спекулянтів-нерезидентів, які масово виводять гроші із Росії, та вкрай непрофесійна політика Центробанку, який не робить нічого для вгамування паніки на валютному ринкові. Якщо влада обмежить незалежність ЦБ та запустить дешеве кредитування в рублях, то Росія має шанс безболісно вийти з валютної кризи. Чого не можна сказати про Україну, яку врятувати від дефолту здатен лише кредит від МВФ.
Поділитися: