Позбавлена особистості Одеса
Якщо хтось скаже вам, що Одеса - не особливе місто, то перед вами - не одесит. Кожне місто особливе для його мешканців, але інородці часто-густо не можуть зрозуміти, навіщо місцеві носяться зі своїми маленькими фетишами. Це можуть бути пам'ятні місця й дати, особливий говір або спогади про якийсь особливий історичний період. Портрет міста складається з тисячі деталей, але для чужака вони зливаються в нерозбірливе місиво безглуздих дат і подій.
В Одесі є свої свята, головними з яких є День народження міста, День визволення від німецько-фашистських загарбників та Гуморина. І якщо День народження і День визволення завжди були величинами незаперечними, то Гуморина у місцевого населення все частіше викликала посмішку не стільки радісну, скільки скептичну. Гуморина вважалася здебільше святом для приїжджих, одесити все частіше згадували, що раніше було краще, але тим не менше, це була невід'ємна частина міста, відома далеко за його межами, яка робила його особливим серед сотень інших міст.
Другий рік на Перше квітня Одеса сповита в траур, злидні та сірість. Немає ані коштів, ані настрою. Не час для Гуморин - з цим складно сперечатися. Нікому не весело. На тлі війни і горя, в які занурена країна, гумористичний парад виглядав би сьогодні лицемірно і цинічно. Легковажна і весела Одеса, яку ми знали, не створена для таких часів. Немає Південної Пальміри, немає столиці гумору - є позбавлене особистості місто з суперечним історичним минулим і ще більш суперечним майбутнім.
На тлі заперечення російської та радянської історії міста - під великим питанням святкування Дня народження та Дня визволення Одеси. Послідовники «старовинних укрів» вважають Одесу Кочубіївкою і тому не згодні з датою заснування міста. Особливо ж їх не влаштовує, що місто засноване за указом російської імператриці, а виходить, День народження - фіктивний, нелегітимний і навіть сепаратистський. День визволення викликає ще більшу гіркоту. Сьогодні це свято доречне чи не менше, ніж Гуморина. Про яке звільнення може йти мова, коли традиційні святкові прапори Перемоги знаходяться під забороною й гоніннями? Коли гвардійська стрічка - звичний атрибут свята - прирівнюється до тероризму? Чи доречно радіти звільненню від фашистів, перебуваючи в ситуації, коли за святкування цього світлого дня можна опинитися побитим або затриманим?
Не здивуюся, якщо політичні рейдери спробують привласнити це свято собі, перевернувши все з ніг на голову. Замінять тематичні прапори і стрічки на якісь наспіх зліплені роботи в кольорах національного прапора, як вони вчинили з символами Перемоги, і будуть кричати перед вічним вогнем «Героям слава!», «Москалів на ножі!» Та інші подібні гасла, проти яких боролися справжні герої, які визволяли Одесу 10-го квітня 1944 року. Чом би й ні? Тим цинічніше буде знущання над містом і тим менше в ньому залишиться від справжнього свята звільнення.
Так що нам залишилося від тієї Одеси, яку ми знали? Чи є в Одесі хоч щось, до чого не дотяглися їх руки, які прагнуть стерти або спотворити пам'ять нашого міста? Типовий приклад боротьби старого символізму і нової реальності спостерігається навколо руху за порто-франко, який оголошено, про всяк випадок, сепаратистським. Я розумію, що будь-яке порівняння «тієї» і «цієї» Одеси буде не на користь прихильників сьогоднішньої влади. Я розумію, що вони бояться історичної пам'яті одеситів. Я розумію, що в кожному теплому спогаді про колишні часи, у кожній полохливій надії на світле майбутнє прихильникам унітарної України лунає дзвін, що дзвонить по ним. Вони не можуть дозволити одеситам навіть думати про якийсь особливий статус. Їм потрібна - Одеса - сіра і похмура. Одеса - без спогадів, без мрії і без фантазій. Що напоготові віддавати свої багатства та жити з датків Києва. Що напоготові бездумно посилати своїх дітей у вогонь війни і не ставити запитань. Для них Одеса - лише ресурс, підкорена територія, джерело прибутку.
Забороніть говорити про порто-франко. Забороніть відзначати свята. Забороніть згадувати внесок Росії у розвиток міста. Залиште собі тільки українську історію Одеси. Але що ж у вас залишиться? Кочубіївка. Схоже, їх це відмінно влаштовує.
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції
Поділитися: