Про «комуністів-терористів» та Коломойського
Затримання 1-го квітня в Одесі українськими спецслужбами «комуністів-терористів» (як назвали їх в СБУ), звинувачених в організації десяти вибухів у місті, в якому вимушено скасували цього року традиційну Гуморину, - аж ніяк не здається першоквітневим жартом, незважаючи на загальну алогічність офіційної аргументації.
Зокрема, в повідомленні СБУ йдеться, що «затримані аргументували свою діяльність тим, що є прихильниками комуністичної ідеології і хотіли повернення комунізму». Можливо, керівник прес-центру спецслужби Олена Гітлянська, яка оголосила подібну інформацію, негайно поширену ЗМІ, просто узагальнила, але подібна риторика про «повернення комунізму» звучить як відверті дитячі балачки. Втім, якщо враховувати той факт, що більшість українців досі вірять в «російських чебурашок масового ураження», не доводиться сумніватися, що історію про «комуністів-терористів» наш народ теж «схавав».
Я ні в якому разі не заперечую, що затримані СБУ п'ятдесятирічні мужики - комуністи і настільки ідейні, що дійсно скоїли всі приписані їм теракти, проте, як у тому одеському анекдоті, «осад все одно залишається». Благо, виявляти сумніви в нашій країні ще не заборонено.
Наприклад, мене бентежить, що борцями за комунізм виявилися не якісь «молоді радикали», які існують в будь-якому суспільстві, в тому числі в ЄС і США, на чиї порядки та цінності намагається рівнятися України, а вже аж ніяк не молоді чоловіки. До того ж, члени Комуністичної партії України.
З останнім фактом - головна заковика. Тому, що КПУ всі роки своєї активної політичної діяльності була ким завгодно і з ким завгодно, підігруючи в різні історичні періоди і Партії регіонів, і «помаранчевим», досить ефективно відпрацьовуючи свій хліб. Тільки от офіційні українські комуністи ніколи і близько не були в авангарді лівого руху, суттєво, загнавши його в маргінальну площину. За КПУ могли голосувати як за альтернативу регіоналам, проте українські комуністи ніколи не були свідомим вибором ідейних українських лівих, тому мені важко уявити, щоб члени КПУ були здатні на революційний терор. Сама можливість подібного просто йде всупереч логіці всієї політичної історії нашої країни.
Як викликає подив і той факт, що дорослі ідейні люди, які знайшли в собі сили порушити заради своїх переконань закон, визнали свою провину відразу ж після затримання, обмежившись якимись дитячими поясненнями про реставрацію комунізму.
Проте у зв'язці з членами КПУ в контексті зі скоєними терактами був згаданий і місцевий Антимайдан, з чого випливає висновок, що боротьба з потенційною «російською загрозою» в регіоні буде лише набирати обертів. Як і паралельним курсом буде зростати тут вплив офіційно усуненого від влади олігарха Ігоря Коломойського, для якого Одеса залишається одним із пріоритетних бізнес-інтересів. У місті, де вже діють підтримувані їм фактично альтернативні правоохоронні органи з місцевих самооборон, питання боротьби з незгодними набуває для олігарха чи не ключового значення.
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції
Поділитися: