Прожитковий мінімум. Сміх крізь сльози
Для початку розберемося, що це таке - прожитковий мінімум, і для чого він потрібен. Прожитковий мінімум - це вартісний показник мінімального набору харчів, непродовольчих товарів та послуг, необхідних для нормального функціонування організму людини та задоволення мінімальних культурних та соціальних потреб. Потрібний цей показник для розрахунку мінімальної пенсії та заробітної платні, різної соціальної допомоги та податкової, соціальної пільги. Але про останнє ми говорити зараз не будемо. Хочеться поговорити про те, яким чином визначається цей мінімум. Існує таке поняття, як споживчий кошик. Склад цього кошика більш ніж скромний. Ось, виходячи з цін на товари з цього кошика, і формується прожитковий мінімум. Але, не все так просто. Мається на увазі, що деякі товари ми можемо собі дозволити раз на 5 років, наприклад. А це, до слова, я кажу про черевики. Рису на 1 людину покладено 200 грамів на місяць. Зате в цей кошик щедро додали кролика та баранину. Щоправда, в місяць можна з'їсти 160 гр. Я не буду перераховувати, що і в яких кількостях може собі дозволити людина, яка отримує мінімальну заробітну платню чи пенсію. Уточню, що оплата комунальних послуг теж туди входить. На сьогоднішній день показник прожиткового мінімуму становить 1176 грн. Тобто з цих грошей потрібно сплатити комуналку, сходити до театру й поїсти. Як? Зауважу, що збільшення прожиткового мінімуму планується тільки в грудні 2015 року (приблизно гривень на 200), а збільшення тарифу на те ж опалення вже в травні. Та ще й таке, що дай Бог, щоб вистачило цього мінімуму хоча б на опалення. Є вихід: взимку гріємося, влітку їмо. Але чому ж, враховуючи шалену інфляцію, не змінюється розмір прожиткового мінімуму? А тому, що співробітники Держкомстату, щоб не отримати по шиї згори, роблять все можливе і неможливе, щоб зареєструвати ціни «правильно». Приміром, є сукня, є на неї ціна. Але ціни ростуть, а нам не можна, щоб вони росли. Що ми робимо? Знаходимо крамничку в глушині, що торгує сукнями з бабусиної скрині, беремо сукню в реєстрацію і кожен місяць спостерігаємо за зміною ціни на неї. А на неї ціна може тільки впасти, щоб хоч хтось її купив. Особливо мене звеселили виделки. В реєстрацію виделки беруться теж в подібних крамницях. Там вже такі почорнілі, страшні виделки, виробництва приблизно 1970 року. Але кого це хвилює? Включили в реєстрацію телевізор і спостерігають за зміною ціни на цю модель, поки її не зніматимуть з виробництва. Нікого не хвилює, що на застарілі моделі ціни знижуються. Хоча в методичних матеріалах чітко зазначено, що товар потрібно підбирати з урахуванням виходу нової моделі. Тобто вийшла нова модель - потрібно переключитися зі старої на нову. Але ви що? За це можна отримати по шапці. Ось з чим не можна погратися, так це з комуналкою. Там уже нічого не придумаєш. І що ми отримуємо? Все простіше простого: на всякий непотріб ціни не змінюються, на застарілу техніку падають, на сезонні продукти харчування теж падають. Росте комуналка. Звичайно, ростуть ціни й на м'ясо, але ... ми пам'ятаємо про 160 гр. Свинини можна з'їсти 600 гр в місяць. Ви уявляєте, який нікчемний зріст? Ось так і створюється ілюзія щасливого життя на 1176 грн. Звідси можна зробити висновок, що інфляція теж значно, дуже значно занижена. Наприклад, Мінфін говорить нам про інфляцію за лютий в 5,3%. Хто в це вірить?
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції
Поділитися: