Псевдо-АТО прийшла до Одеси
Останнього місяця 2014 року Одесу струснули кілька потужних вибухів. Серія почалася ще 3 грудня, коли пролунав вибух на Малій Арнаутській. Метою нападу стала крамниця «Патріот», що крамувала національною українською символікою. 10 грудня невідомі «партизани» підірвали один з офісів на першому поверсі бізнес-центру «Адміралтейський». Два тижні опісля припало одеським «євромайданівцям» - 23 грудня було підірвано автівку біля офісу «Ради громадської безпеки», що розташований по вулиці Жуковського. Вже через день – 24 грудня – потужний вибух пролунав на залізничних коліях біля станції «Застава-1». Ще один вибух – 27 грудня – відбувся на вулиці Сегедській, одна людина загинула. За попередніми висновками експертів, вибух відбувся під час необережного транспортування (перенесення) вибухового пристрою.
Усі вибухи, що відбулися, кваліфіковано як терористичні акти.
Перелічені події стали приводом до проведення в Одесі так званої «антитерористичної профілактики», яка 29 грудня була анонсована начальником обласної міліції Іваном Катеринчуком.
Рано вранці 3 січня 2015 року в Одесу, з різних напрямків, увійшли кілька колон вантажівок КраЗ з українською символікою. В районі залізничного вокзалу з автівок висіли озброєні люди в масках та швидко розосередилися по периметру будівлі.
Тільки посеред дня наляканих та невторопаних одеситів «заспокоїли» заявою прес-служби одеської міліції про те, що особи в масках та камуфляжі без відзнак, озброєні автоматичною зброєю, є військовослужбовцями Національної гвардії, які разом з місцевою міліцією беруть участь у «антитерористичному оперативно-профілактичному відробітку міста», що був анонсований Іваном Катеринчуком.
Однак, масові перевірки автівок, «підозрюваних осіб» та їхніх особистих речей результату не принесли: вже 4 січня, приблизно о 22 годині 30 хвилині, Одесу струснув новий вибух. Тепер «шарпонуло» біля будівлі по вулиці Гімназичній, де розашовувався Координаційний центр допомоги бійцям АТО. У тому, що відбулося, одразу ж поквапилися звинуватити «сепаратистів», а слідство безсумнівно кваліфікувало вибух як терористичний акт.
Разом з тим, характер вчинення цих «терактів» викликає у мешканців міста відверте непорозуміння та, як наслідок, силу силенну питань, які ставлять під сумнів причетність до інцидентів міфічних одеських «сепаратистів». Сьогодні навіть школярам відомо, що головною метою будь-якого терористичного акту є широкий суспільний розголос. Чому «партизани» донині не висунули своїх вимог? Який глузд у цих вибухах для «сепаратистів»? Грудневі інциденти не можуть не вплинути на майбутній туристичний сезон в Одесі, який ВЖЕ ЗАРАЗ вважають зірваним. Бо цим «підривники» лише намовляють мешканців міста проти себе. Навіщо «лякати» таким чином місцевих «патріотів» (підставляючи себе під тяжку кримінальну статтю!), якщо їх можна спокійно вилічити, вистежити, опісля «культурно» побазікати у темному закутку та опорядити усе банальним бешкетуванням? Куди дивиться СБУ, що протягом місяця так і не спромоглася не тільки запобігти – навіть розкрити теракти, що вже відбулися. Який зміст у посиленому патрулюванні міста озброєними особами у масках, якщо це не дає жодного результату, окрім роздратування та остраху у місцевих мешканців?
Цілком можливо, грудневі вибухи стали лише приводом для впровадження до Одеси підрозділів Нацгвардії, які будуть вирішувати зовсім інші питання, ніж влаштовувати показні перевірки «підозрілих» осіб та автівок. Цими методами «сепаратистів» та терористів не виявити. Більш того – це не допоможе виявити та «прорвати» навіть суто кримінальний елемент, т.я. під час подібних масових опрацювань навіть «невидимі» кишенькові злодії вважають за належне залягти на дно. Що вже й казати про банальних грабіжників та крамарів наркотиками, у яких їхня професія на лобі написана. Можливо, вся справа в деякій специфічності одеської міліції, яку місцеві «патріоти» часто звинувачують у «ватних» настроях. Та це, мабуть, цілком влаштовує місцеве політичне керівництво, що є цілковито лояльним до Ігоря Коломойського. І ось тепер Нацгвардією, що підконтрольна президентові Порошенку, створюється серйозна противага місцевим силовикам. Неможливо виключити й залучення нацгвардійців до рейдерських нападів (або навпаки – до їхнього запобігання), що останнім часом все частіше відбуваються на Одещині.
Судячи з усього, в Одесі затівають щось серйозне. І ми дуже скоро довідаємося: що, навіщо та чому.
Поділитися: