Рецепти міністра Розенка: добрий безробітний - мертвий безробітний
Ця історія, що характерна для сучасної демократичної та бажаючої ввійти до родини європейських народів України, сталася в місті Ізмаїлі, розташованому на південному заході Одеської області.
Ізмаїл - невелике місто з населенням близько 70 тисяч осіб.
Тому що скандал, що вибухнув там, з анонсованим звільненням 302 працівників ПП «Бессарабія-В», більш відомим, як ізмаїльський маслоекстракційний завод з переробки олійних культур, викликав неабиякий резонанс у без того неспокійному місті.
Підприємство сповістило районний Центр зайнятості про те, що з 15 лютого 2015 буде звільнено 302 співробітника у зв'язку з невиконанням державою своїх зобов'язань з питання відшкодування ПДВ.
Безумовно, хтось скаже, що про яке відшкодування ПДВ може йти мова, якщо Україна фактично банкрут, та без зовнішніх запозичень, які витратять на гасіння старих боргів, взагалі, в економічному сенсі, й не держава зовсім.
І будуть праві.
А є такі затяті оптимісти, які не побачать нічого поганого в звільненні трьох сотень людей. Нічого страшного. Адже в Україні є панацея від безробіття.
Наймення їй - війна.
Одним з таких послідовних оптимістів є міністр соціальної політики України Павло Розенко.
Цей червонощокий та пишнотілий державний діяч цілком серйозно вважає, що війна - кращий засіб від безробіття.
«Для безробітних це дуже непоганий шанс, умовно кажучи, не сидіти вдома без роботи, а піти та допомогти своїй країні захистити її територіальну цілісність і незалежність. Вочевидь, що ця робота оплачується та досить високо», - заявив кілька днів тому голова Мінсоцполітики.
«Військовий теоретик» Розенко, який і в армії навіть не служив, досить чітко визначає завдання держави щодо виконання плану мобілізації та одночасно - шляхи вирішення проблеми безробіття.
Все геніяльне є простим.
Четверта хвиля мобілізації, що провалюється, може бути врятована за рахунок людей, які втратили роботу, за рахунок тих, кому нічим буде годувати своїх дітей.
«Моя точка зору, якщо буде вибір між безробітним чоловіком й тим, який працює, для залучення до служби обирати варто все ж безробітного. З одного боку, видирати людину з роботи, можливо, навіть іноді нелогічно, а з іншого - можна безробітним надати реальну роботу», - розвиває свою думку міністр.
Чи допоможуть такі заходи або ні, покаже найближчий час.
І хто дорікне новій демократичній владі у відсутності кмітливості, ділового підходу та загальної ефективності?
Вочевидь, що немає безробітного - немає й безробіття. Як би це цинічно не лунало. Для нових демократів це те, що потрібно.
Тим більш, що мова йде не про їхнє життях.
Їхнє життя - це зовсім інша справа.
Поділитися: