Резерви НБУ та комісійні крамниці: шукаємо спільне
В передсвяткових клопотах якось зовсім непомітними пройшли дві важливі новини. На перший погляд вони мало пов'язані, але я все ж спробую їх зв'язати.
1. 5 березня НБУ поділився щомісячною статистикою – залишками ЗВР станом на кінець лютого. У порівнянні з даними місячної давності ЗВР зменшилися на 795 млн. дол. (з 6419 до 5624 млн. дол.), що, втім, не дивно. Дивно, що так мало, адже очікувалося зниження на 1-1,5 млрд. дол. Тут саме час згадати хитрий крок «Нафтогазу» – п'ятиденну (а не місячну) передплату за газ, перераховану якраз напередодні публікації статистики по ЗВР.
Тим самим «Нафтогаз» заощадив собі приблизно 75 млн. дол. (а також позбавив НБУ від необхідності їх «Нафтогазу» продати). Історія ж про те, як Нацбанк примудрився всього за один день придбати 80 млн. дол. за курсом 22 грн./дол. (при середньоринковій вартості на той день приблизно 32 грн./дол.) вже стала класикою і навіть забулася. А по суті НБУ продовжує вичавлювати у експортерів валюту за курсом, який не обґрунтований ані ринком, ані резервами, ані економічним зростанням – взагалі нічим. Реальний курс гривні сьогодні потрібно дивитися не в постановах НБУ, не на міжбанку і не на чорному ринку. Реальні курси – банківські карткові курси на продаж валюти (використовуються, наприклад, при купівлях на гривневі картки в закордонних інтернет-крамницях). 10 березня 29 з 38 банків встановили їх в межах 27-29 грн. Ось у цих та подібних вибриках і «заховані» кілька сотень мільйонів, які НБУ тимчасово зберіг в резервах.
З одного боку бажання стримати курс схвальне, але метод нагадує байку про латану свитку.
2. Друга новина більш приземлена. ЗМІ вловили нову тенденцію: українці понесли в комісійні крамниці та ломбарди речі – від досить нової техніки, до ношеного одягу і наполовину використаних парфумів. Тут цікавіше розібратися.
З одного боку це скоріше означає, що більш ліквідні коштовності залишені «на потім» (на руках у населення доларів більше аніж у десяти НБУ), однак і жити вже нема за що. З іншого боку, покупці знаходяться, однак думаю, що це або ті, хто не може купити валюту і вкладається хоч в якісь цінності, або ті, що хотіли б купити подібну нову річ, але не можуть через зависокий курс.
Здавалося б – НБУ і комісійні крамниці із вживаними парфумами – чи можна знайти більш несхожі приклади? Однак і Нацбанк, і прості українці демонструють на диво однакову економічну поведінку: до останнього тримають запаси валюти. Хоча і перші, і другі в глибині душі розуміють, що валютна схованка все одно не врятує – треба міняти стиль життя.
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції
Поділитися: