Снігопад в Одесі та Миколаєві: крива пика VS люстерко
В Україну прийшла зима.
Прийшла, як завжди, несподівано, та накидала снігу. Може, це платня київській владі за скасування Діда Мороза?
Може, й так.
Тільки чому ж постраждали найбільш за всіх від «несподіваних» снігопадів південні області: Одеська, Миколаївська, Херсонська?
Вередлива та непередбачувана українська зима, взагалі. Куди забажала, туди й прийшла. Де забажала влаштувати сніговий колапс, там і влаштувала.
Науково доведено, що розмальовування огорожі в кольори національного прапору, співи гімну та кричалка «Путін - ху*ло» на тривалість та інтенсивність снігопаду, як і на його наслідки у вигляді міст, що зупинилися; відсутності хліба у крамницях; людей, що замерзли у наметах – зовсім не мають впливу.
А що ж тоді має вплив?
Впливає, насамперед, адекватність, моторність та професіоналізм місцевої влади. У цьому первному випадку: вміння керувати комунальними службами мером Одеси Геннадієм Трухановим та мером Миколаєва Юрієм Гранатуровим.
Чому саме мери Одеси та Миколаєва стали героями ціого випадку? Тому що снігопад, який завалив Південь країни 29 грудня 2014 року, навіч показав, що для нової демократичної влади в цілому та місцевої зокрема, важливе вміння вирішувати проблеми громади швидко та оперативно, але не широко міркувати про долі Батьківщини.
Отже, 29-31 грудня 2014 року. Снігопад та його наслідки. Місто-герой Одеса.
Паралізовано роботу міжнародного аеропорту. Відкладено відправлення потягів та приміських електричок з центрального залізничного вокзалу. Тисячі людей дістються додому пішки в зв’язку з відсутністю громадського транспорту. Мінімальний проїзд у таксі – 170 грн. Спекулянти вторговують хлібом в зв’язку з його відсутністю у торгівельних мережах в необхідному обсязі. Діти народжуються в заблокованих негодою автівках. Комунальні служби, за традицією, не в змозі впоратися з ситуацією. Гори сміття, які не було вивезено з подвір’їв, складають футуристичні пейзажі.
Практично стовідсоткове повторювання одеського «зимового сценарію» спостерігалося й у Миколаєві.
Такі ж самі затримки в крамницях з виробом, котрий «всьому голова»; такі ж гори сміття у подвір’ях багатоповерхівок; заблоковані в снігу трамваї, з замерзлими, матеріально відповідальними жінками-водіями; люди, що діставалися додому пішки в зв’язку з відсутністю міського транспорту.
Формування громадянського суспільства в Україні – це чудово.
Це чудово розуміють і мер Одеси Г.Труханов, і мер Миколаєва Ю.Гранатуров.
Загалом, грунтівне правило поведінки мера південного міста України під час виникнення стихійного лиха або банальної негоди, яка й відбулася 29 грудня: в будь-якому незрозумілому випадку закликай до громадянської єдності та людської небайдужості, а також, обов’язково асоціюй себе з громадою.
Приблизно так: тільки спільними зусиллями ми зможемо подужати-перемогти сніг/дощ, цунамі/тайфун; разом ми повинні вийти на вулиці нашого міста та розчистити зупинки/шляхи/пішоходи; тільки разом ми станемо силою в боротьбі з негодою/контрреволюціонерамиінтервентами тощо.
Неначебто й добрі, вірні слова звучать з вуст градоначальників. Навіть можна, й мабуть, потрібно з ними погодитись.
Тільки ось навіщо нам взагалі потрібні градоначальники, бундючні штати мерій, армія робітників всіляких комунальних підприємств? Для того, щоб слухати їхні промови про об’єднання в боротьбі з непогодою або для того, щоб сплачувати їм зарплатні, годувати штат помічників/водіїв/секретарів?
Взагалі, на думку мера Миколаєва, Юрія Ісайовича Гранатурова, у тих наслідках, що трапились після снігопаду 29-30 грудня, винна зовсім не непрофесійність урядовців та його особисто,а ... Вірно! Винні миколаївці, які, лячно сказати, мали нахабство вийти та виїхати на своїх автівках у ті дні, коли йшов сніг.
«Подивися в воду на свою вроду» - говорить визначне російське прислів’я.
Цікаво, чи ознайомлені з її змістом визначні та професійні мери Одеси та Миколаєва?
Поділитися: