Тербати на селі: обгородження та битва за врожай
Одним із найсумніших наслідків Євромайдану стала поява батальонів територіальної оборони. Для легалізації їх оголосили Нацгвардією і розіпхали по силовим відомствам – одних до МВС, інших до Міноборони. Однак вбудовування в систему силових відомств мало їх змінило – для цього необхідний незаперечний авторитет командування. А в поточних умовах прикріплення батальйонів до міліції та армії може призвести скоріше до зворотного ефекту – подальшого розпаду цих силових структур.
Однак про це як-небудь потім. Зараз нас цікавить цілком конкретна практика залучення тербатів до розбірок в агросекторі.
Людина, уважно стежить за хроніками демонтажу української державності, повинна знати,
що сільгосппродукція є тепер однією з найважливіших статей українського експорту – одне тільки зерно принесло 6,5 млрд. дол прибутку. При цьому слід враховувати, що традиційні експортні галузі (металургія та видобувна промисловість) в кризі: металурги втрачають ринки, ціна на залізну руду рекордно впала. Зате ціни і попит на зерно стабільні, а його експорт зростає. Цілком можливо, що за підсумками 2015 зернові вперше обійдуть метал. Звідси простий висновок: вивезення зерна з України (враховуючи загальні умови ведення бізнесу) стає одним з найпривабливіших напрямів. Всього-то й діла – силою зайняти чужі землі або відбити урожай.
Наприкінці березня в Дніпропетровській області у місцевій селянам довелося трохи «повоювати» з батальйоном «Правого сектору». Причому повоювати за свої ж поля, які знаходяться в їх власності. Справа в тому, що на поля накинула оком місцева агрофірма, якій чи то не вистачає місця під будівництво птахофабрики, чи то потрібні площі для вирощування кормів. І схилити селян до «співпраці» вона вирішила силою.
У цьому місці непогано б згадати літо 2013 і конфлікт на Миколаївщині. Тоді у фермера Корнацького місцева влада намагалася відібрати врожай і землі за допомогою приблизно таких же найманих молодиків. Щоправда тоді вони ще не називалися Нацгвардією і «Правим сектором».
Батальйони використовують не тільки для упокорення селян. На початку березня повідомлялося, що на Житомирщині стався конфлікт між охоронцями банку ПУМБ і агрофірмою «ІНСЕКО». Остання взяла кредит в «Дельта-банку», залишивши в заставу майно (землі, зерносховища, зерно тощо). Після низки переуступок все це опинилося у володінні ПУМБу, у якого власники «ІНСЕКО» і вирішили відібрати своє колишнє майно. А в якості силової підтримки залучили батальйон територіальної оборони «Полісся».
У ЗМІ часто пишуть про те, що на Україну повертаються 90-ті. У той час масове безробіття компенсувала можливість «трудової зайнятості» в різного роду ОЗГ. Однак навіть в ті часи вони існували чітко по той бік закону. Ніхто не називав їх «гвардією», ніхто не намагався легалізувати в структурі МВС чи Міноборони. Логіка цих дій зрозуміла: взяти «махновців» на зарплатню, адже хто платить, той і накази віддає. Ось тільки в логіці є вади.
1. Зарплатня маленька, як на наші часи. Неможливо довго тримати «махновців» на голодному пайку, вовк дивиться в ліс;
2. Ексцеси з «лівими заробітками» будуть неминуче повторюватися. Що в свою чергу буде псувати дисципліну і без того неідеальних силових структур.
Експорт зерна нового врожаю може принести Україні більше 7 млрд дол. Вагомий привід повоювати.
Точка зору автора може не збігаися з точкою зору редакції
Поділитися: