Україна не хоче вогню: мобілізація в регіонах не викликає ентузіязму навіть у військових комісарів
Поки «проваджена» урядом Арсенія Яценюка українська економіка переходить на «військові рейки», в країні зрушив мобілізаційний процес, покликаний виправдати та підкріпити живою людської силою масштабні мілітаризовані проекти Кабінету міністрів.
Напередодні нинішньої четвертої хвилі більшість оптимістів робили заяви, що вже нині, зробивши висновки з помилок попередніх кампаній, мобілізація пройде як належне, а в зону АТО відправляться екіпіровані та підготовлені професіонали, за плечима яких - бойові дії або, як мінімум, служба в армії. На практиці ж, організація триваючої мобілізації не витримує ніякої критики. З урахуванням того, скільки часу було у Києва для її підготовки, мимоволі проситься думка про те, що цей бардак попросту корисний тим, хто його влаштував.
Ось лише кілька моментів, на яких акцентують увагу українські юристи, що заявляють про численні правові порушення, пов'язані з мобілізацією.
По-перше, невстановлений зразок повістки (розносити які іноді доручають хіба чи не двірникам), фактично, не має юридичної сили, якщо призовник хоче домогтися збереження за собою робочого місця та заробітної платні. Ще одним важливим фактором є й те, що, незважаючи на обіцянки окремих банків надати учасникам АТО кредитні канікули, ніяких гарантій досі просто не існує - цей факт підтвердили в Міністерстві оборони, через що доля кредиторів за законом цілком та повністю знаходиться в «добрій волі» банків.
По-друге, більшість (якщо не всі) призовників не проходять належний медичний огляд, через що на фронт відправляються не кращі з кращих, а заклик відбувається за залишковим принципом.
Напевно, тому й зріс кошторис у військкоматах: наприклад, як пишуть одеські ЗМІ, «відкосити» в місті коштує від двох тисяч доларів. З тими ж, хто відмовляється й служити, й платити, особливо не маніряться: кримінальні провадження ухильників йдуть сьогодні скрізь - і на Сході, і на Заході країни. У найближчих планах Києва - лише посилення законодавства та відповідальності щодо тих, хто з тих чи інших причин не хоче проливати свою й чужу кров на Донбасі. Хоча, чи варто говорити про якусь крамолу в цьому питанні, коли вже навіть у Верховній Раді пропонують узаконити право відкупитися від армії? Та й багато хто з бізнесменів (в першу чергу - той самий середній клас, на хвилі сподівань якого й піднялася нинішня влада) змушені добровільно-примусовим ладом надавати «посильну допомогу» фронту та численним батальйонам, що частенько мають більший вплив у місті та регіоні, ніж самі правоохоронні органи.
У підсумку, ми маємо ситуацію, коли удар наноситься не тільки по конкретних людях та їхніх сім'ях, а й цілих регіонах, адже на фронт сьогодні «гребуть» роботяг, або влаштовують справжні рейди по селах, закликаючи тих, від кого залежить майбутній урожай. Не дивно, що при такому ставленні проти мобілізації піднімаються вже цілісінькі села: наприклад, в Одеській області днями повстали відразу кілька населених пунктів. Крім того, масові протести проти мобілізації відбуваються не тільки в таких «гарячих» регіонах, як Одеська чи Харківська області, а й на Галичині, де місцевим мешканцям фактично перекрили виїзд до сусідньої Польщі, та відпрацьовують спущений зверху «план» переважно в сільській місцевості.
У той же час, проблеми під час мобілізації пов'язані не тільки з небажанням людей йти на фронт, але й з тотальним свавіллям в самих військкоматах, які проводять заклик, як уже було вище зазначено, з численними порушеннями існуючих нормативних порядків. Більше того, займатися закликом сьогодні не хочуть і самі військові, що визнається цілком відкрито. За найскромнішими підрахунками, півтори сотні військових комісарів самоусунулися від мобілізаційної кампанії «за здоров'ям». За словами ж військового комісара Одеської області Юрія Піскуна, займатися мобілізацією не хочуть навіть ті, хто повернувся із зони АТО. У його регіоні таких охочих не знайшлося жодної людини ...
Тим часом, статистика війни на Донбасі, безглуздість якої стає наочною все більшій кількості людей, виглядає все більш шокуючою: лише за даними президента Петра Порошенка в зоні АТО загинули вже більше тисячі військових, а число жертв серед мирного населення, як порахували в ООН, склало вже близько п'яти тисяч осіб. І, на жаль, все це - ще не межа ...
Поділитися: