
Україна - поліцейська держава або «Ми народжені, щоб Кафку зробити бувальщиною!»
Незважаючи на процес мирного врегулювання, який скінчився підписанням нових Мінських угод, українська сторона веде себе гранично неадекватно. І добре ще відмова визнавати Дебальцевський котел. Це можна зрозуміти. «Фейсбук» не пробачить. Заради «Фейсбуку» довелося навіть «обороняти» аеропорт ще тиждень після того, як його остаточно було захоплено силами донбаського ополчення.
Але навіщо одночасно займатися мирними перемовинами та безглуздо провокативною законотворчістю?
Наприклад, закон №1849 про внесення змін до КК та КПК України, в якому йдеться про те, що стосовно тих, хто ухиляється від призову військовозобов'язаних дозволяється провадити негласні слідчі дії, серед яких - телефонне прослухування, вилучення особистої кореспонденції та читання СМС.
Відверто кажучи, такі дії проводяться дуже давно. Але мабуть, в органах ще працюють «домайданні» співробітники, які, на відміну від «постмайданних», все ще архаїчно і старомодно вважають, що свавілля повинно бути законодавчо оформленим, а то якось непристойно виходить. Неприємно адже, коли совість ночами мучить, а тепер можна буде переконати самого себе, що просто виконуєш посадову інструкцію та дієш строго за законом. Самоомана, звичайно, але хоча б тимчасово врятувати себе від неврозів та екзистенціальної хвороби можна. Ну й коли доведеться за свої вчинки відповідати, а такий момент завжди приходить, буде можливість зіпхати провину на зверхніх - на Верховну Раду, наприклад.
А зіпхати нічого й не треба. Рада сама займається унікальними речами. Як вам такий законопроект?
«Публічне заперечення або виправдання військової агресії Російської Федерації по відношенню до України в 2014-2015 роках, виготовлення та (або) розповсюдження матеріалів, у яких заперечується і (або) виправдовується така військова агресія, - караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі терміном до трьох років з конфіскацією матеріалів, у яких заперечується і (або) виправдовується військова агресія, та засобів їх виготовлення і розповсюдження.»
Чи треба розуміти, що головнокомандуючий ЗСУ пан Муженко, публічно заявив, що українська армія не воює з підрозділами російських збройних сил, згідно з цим законопроектом повинен бути позбавлений волі з конфіскацією? .. Конфіскацією чого тільки, незрозуміло. Напевно, всього. Ну а що зробити з телеканалом, який транслював цю заяву? Як казав герой Папанова, «Сядуть усі»?
Загалом, демократія на ходи, європейські цінності перемагають. При тому, війну нікому не оголошено, а військовий стан не введено. Ну і ніякого Дебальцевського котла, звичайно ж, теж немає. Українська армія обминає із флангів. Кого? Чомусь відразу згадується відома стрічка.
Щоправда, спочатку урочистості з приводу «перемог», потім арешти інакодумців, потім все поєднали, а тепер прийшов час нашої доблесної гвардії.
Рада проголосувала за законопроект, згідно якого «ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період (крім відновного періоду) або в разі проведення цільової мобілізації - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років».
Враховуючи, що ніхто нічого відновлювати не збирається, а мобілізованих в «служби цивільного захисту» відправляють «захищати громадян» прямо в зону т.зв. АТО, то цю постанову дійсно доведеться обминати з флангів тим, хто не хоче вбивати своїх співвітчизників. Як показує практика останніх тижнів, «флангом» стають суміжні держави (зокрема, «агресор» Росія), куди люди швижко передислоковуються подалі від «служб цивільного захисту».
У законопроекті також передбачається «встановлювати для фізичних та юридичних осіб хатні відбутки з розквартирування особового складу органів і підрозділів цивільного захисту, а також евакуйованого населення під час воєнного стану».
При тому, УНН повідомляє, що якийсь нардеп Пашинський «висловив думку, що військовий стан слід вводити тільки в разі повномасштабного наступу Росії, адже в іншому випадку користі від реалізації немає».
Не можу зрозуміти, чи вважаються атаки Чебурашок і алтайської підводної бронекавалеріі повномасштабним наступом? Мабуть, ні. Але раз без такого наступу користі від закону немає, а його все-ж таки прийняли, чи можна припустити, що скоро, незважаючи на нові мінські домовленості, «Фейсбук» потішить нас вторгненням російських бойових аватарів, на цей раз, звичайно, вторгненням повномасштабним.
Складається враження, що такі закони в умовах мирних перемовин і одночасної відмови бачити ховраха (Дебальцевський котел), який є, приймаються не просто так. ВСУ в котлі роззброювати будуть обов'язково, як і брати під контроль відповідну територію, тим більше, що до вихідних (коли в теорії запрацює угода про припинення вогню) цілком є час. І чи це не привід для «Фейсбуку» оголосити про повномасштабне вторгнення і зірвати мирний процес? Адже без війни владу в економічно колапсуючій країні утримати неможливо.
Але це про маленьку й звитяжну війну. Теперішня ж війна з власним народом на Донбасі для київської влади перемоги не несе. А тому й залишається завертати гайки на підконтрольній їм території, перетворюючи Україну на тоталітарну поліцейську державу, де єдиним правом людини залишається право лизати американський чобіт червонопикого та чубатого бандерівця з СС-овськими рунами на плечі. Чи надовго?
«Ми народжені, щоб Кафку зробити бувальщиною!». Ось гасло абсурдних та антилюдських перетворень у нинішній Україні.