
Верховна Рада остаточно поховала Мінськ-2
Угоди, підписані в Мінську місяць тому, остаточно «наказали довго жити».
Остаточний хрест на угодах був поставлений 17-го березня, коли Верховна Рада після цілого дня кулуарних перемов проголосувала за постанови по Донбасу. Усі без винятку постанови порушують Мінські угоди. По-перше, українська сторона вже зірвала терміни прийняття законів. По-друге, депутати відкинули діалог Києва з ДНР і ЛНР, оголосивши республіки «окупованими територіями». По-третє, український парламент звернувся до Радбезу ООН з пропозицією про введення миротворчої місії, проти чого виступало ополчення. Більш того, представники Петра Порошенка пообіцяли, що армія в підсумку принесе в Донецьк і Луганськ український порядок.
В принципі про те, що ситуація остаточно загнана в глухий кут, можна було зрозуміти і за заявою спікера Гройсмана, зробленою днем раніше, що «ніяких особливих статусів для окремих територій Донбасу не передбачено». Незважаючи на очевидний розкол в рядах правлячої коаліції, позначений позицією фракцій Ляшка й Тимошенко, жодна з них не є «партією миру». І виконувати політичну частину договору з надання ширших прав Донбасу ніхто не збирався. Адже в разі зворотного, по-перше, була б закладена міна уповільненої дії під весь унітарний механізм: інші регіони теж хочуть розширення повноважень, що спостерігалося нещодавно, приміром, в Закарпатті. По-друге, реальне перемир'я невигідне владі, яка скидає на незгоди війни всі соціально-економічні провали. Київ був би радий зробити кидок на Донецьк і Луганськ, щоб випалити «сепаратистську заразу», проте сил на це абсолютно не вистачає: в попередніх боях втрачено близько 70% танків та іншої бойової техніки, спалено 65% боєприпасів. Тобто воювати просто нема чим. Нова авантюра призведе до втрати залишків боєздатних сил. Тому дано чіткий сигнал - домовлятися будуть тільки з обраними за законами України, що виключає участь у виборах висуванців республік.
Тепер у Порошенка дозрів новий «хитрий план» - знову відтягувати час для нарощування сил. Для цього ключовою є теза про необхідність введення на Донбас миротворців. Щоб під їхнім «ковпаком» наростити бойову міць і спробувати зім'яти ДНР і ЛНР. Однак Москва навряд чи на це погодиться, та й Європа поки аж ніяк не захоплено дивиться на цю ідею. Тому нас у квітні чекає новий оберт бойових дій.
У разі зриву перемир'я факт повної нездатності київського уряду до перемов буде ще більш очевидним для європейців, але США поки не здасть своїх васалів. Таким чином, ситуація знову заходить у глухий кут, ціною якого життя українців. Посадити боки на перемовини згодом буде ще важче, оскільки ополченці можуть вже на них й не піти, не кажучи вже про добровольчі батальйони з українського боку.
Тому кінця цієї війни народ багатостраждальної України, на жаль, дочекається нескоро.
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції