Вибори в Гагаузії та доля Бессарабії

26-03-2015

Мешканці південних районів Одеської області з зацікавленістю стежили за ходом виборів башкана в Автономно-територіальному утворенні Гагауз Ери (Республіка Молдова). Це цілком зрозуміло: з 31500 гагаузів України в Бессарабії мешкають 27 тисяч.

Гагаузів України і Молдавії крім мови, культури, традицій, об'єднують економічні та родинні зв'язки. Тому говорити про звичайну географічну близькість недостатньо. Скажімо так: нам далеко не байдуже як складаються політичні обставини у наших братів по крові.

Минулого року референдум з питання майбутнього розвитку автономії, який показав майже 100% -ве бажання населення увійти до Митного Союзу і виходу автономії зі складу Молдови у разі втрати нею державності, зумовив результати виборів голови Гагаузії.

Протягом всієї виборчої кампанії фавориткою передвиборчих перегонів була депутат молдавського парламенту Ірина Влах, у передвиборчій програмі якої основний наголос робився на розширенні співпраці з Росією та Туреччиною, створенні нових робочих місць та поліпшенні умов життя громадян.

Незважаючи на це, були сумніви: як проявлять себе відомі своєю імпульсивністю гагаузи в день волевиявлення, враховуючи їхній своєрідний менталітет і збереження традиції щодо ролі жінки в суспільстві. Це ускладнювалося тим, що першою особою Гагаузії ніколи не була жінка, тим більш, що вона була єдиною серед 10 кандидатів на таку високу посаду. Проте часи змінюються. Виходячи з результатів виборів - більше 50% виборців у першому ж турі віддали свої голоси за Ірину Федорівну, - можна зробити висновок, що наші сусіди впевнені у своєму виборі і зробили його твердо й виважено. Може саме в цей непростий час керівникам такого високого рангу не вистачає жіночої розсудливості, мудрості, інтуїції.

Своє майбутнє гагаузи бачать у тісній співпраці з Росією - державою, з якою налагоджені багаторічні економічні зв'язки не лише з часів Радянського Союзу. Саме Росія простягнула руку допомоги і надала притулок переселенцям з Балкан. І це ніколи не стерти у вдячній пам'яті болгар і гагаузів, які проживають в Бессарабії. Незалежно від того, до складу якої держави входила ця територія, з покоління в покоління передається ця ПРАВДА.

Іноді здається, що події, які відбуваються у постмайданній Україні, протверезили багато гарячих голів, в тому числі й в рідній душею Гагаузії. Залишається тільки порадіти за них та побажати народові й новообраному башкану, як і раніше йти своїм шляхом, за покликом свого розуму і свого серця.

Хочеться вірити, що люди не будуть обдурені у своїх очікуваннях та Ірині Влах вдасться стати національним лідером, здатним згуртувати гагаузький народ, використовуючи свої повноваження, провести ефективні економічні реформи. Пригадується фраза американського президента Лінкольна «З народом, якщо говорити йому правду, можна гори звернути».

За словами новообраного керівника Гагауз Ери в найближчі 4 роки в автономії планується відкриття філії міграційної служби Росії, розвиток партнерських та ділових зв'язків з багатьма регіонами РФ, налагодження роботи агропромислових комплексів та підприємств з сучасними технологіями за участю російського капіталу.

Хоча не можна скидати з рахунків і такі реалії. Ми переконалися, що при «демократії» у виконанні «господарів світу» справжнє волевиявлення народу іноді нічого не варте. Приміром, колишні соціалістичні держави східної Європи затягли в НАТО й Європейський Союз без всяких референдумів. Якщо народ поводиться не так «як треба», то організовуються «кольорові революції», «арабська весна» або «Майдан». Ну а якщо опиратися, як в Югославії, Іраку і Сирії - без проблем влаштовують «гуманітарну інтервенцію».

Безперечно, що більшість гагаузів, як і всі жителі Бессарабії з недовірою ставляться до ЄС. Але в умовах, що склалися (події на Україні, заморожений конфлікт у Придністров'ї, уніоністські настрої в Румунії та Молдові) Бессарабія стає важливим в геополітичному сенсі регіоном. Буде дуже шкода, якщо цей благодатний і миролюбний край стане розмінною картою у чиїсь грі.

 

Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції


Поділитися: