Втома від України, або в ЄС нас ніхто не чекає
Про те, що на Україну в Євросоюзі ніхто не очікує, було відомо ще рік тому, проте ейфорія після перемоги Євромайдану завадила українцям почути європейських політиків, що ставлять під сумніви наші інтеграційні перспективи.
Наприклад, минулого літа, оцінюючи шанси України до членства в ЄС, міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус прямо заявив, що Європа до нашої країни «не готова», закликавши Київ приятелювати і з західними столицями, і з Москвою.
Цікаво, що позиція по Україні у Франції збігається і у соціалістів, що знаходяться при владі, за яких жорстко висловився голова МЗС, і у таких прогресивних, стрімко набирають популярність політсил, як «Національний Фронт» Марін Ле Пен. Лідер французьких націоналістів неодноразово заявляла, що Україні в Європі не місце. Марін Ле Пен, яка раніше визнала приєднання Криму до РФ, прямо заявила, що «ЄС немає ані найменшого сенсу продовжувати своє розширення в той час, коли сам він перебуває в стані зубожіння та краху».
Днями ж її побратим по партії, депутат Європарламенту Емерік Шопрад й зовсім поставив офіційному Парижу ультиматум, заявивши: «Ми як майбутній уряд Франції виступаємо проти вступу України в ЄС. Крім того, в разі приходу нашої партії до влади, ми повністю поміняємо відносини з Росією, з якою ми хотіли б вибудувати партнерські відносини. А Україну ми бачимо тільки в якості нейтральної держави, а не члена ЄС».
При цьому Києву, що обіцяє українцям швидкий безвізовий режим з ЄС (при такому курсі гривні туди все одно 99% просто не зможуть поїхати) і членство в ньому через 5-7 років, слід пам'ятати, що тренд лівого і правого націоналізму в Європі набирає обертів. Незважаючи на хисткий фасад ліберальної благодушності. Приклад тому - минулорічні вибори до Європарламенту, в який пройшли відразу кілька досить радикально налаштованих груп депутатів - від Австрійської партії свободи, італійської Ліги Півночі, Незалежної партії Великобританії та інших партій, які виступають не тільки проти розширення ЄС, але й за його повний демонтаж.
Від України ж Європа в буквальному сенсі втомилася. Взаємні санкції проти Росії, на які Євросоюз був змушений піти під натиском США, боляче вдарили по європейській економіці, зокрема сільському господарству. До того ж, за останній рік істотно (на 26%) знецінився євро.
Крім цього, американці, користуючись напруженою ситуацією в Україні, продовжують нав'язувати Європі мілітаризацію, закликаючи не тільки постачати зброю в Україні, а й зміцнювати кордони на випадок потенційної російської загрози.
За великим рахунком, в ЄС партнерів в України небагато, всього два - поляки, зацікавлені у відкритих українських ринках та дешевій робочій силі, й країни Прибалтики, що знаходяться під прямим протекторатом Вашингтона. Інші ж країни ЄС, незважаючи на незліченні дипломатичні зустрічі і раути на самому верху, де Київ переконують у дружбі та підтримці, грошей Україні не дають й відносяться до нашої країни в кращому випадку байдуже. І, як було сказано вище, враховуючи природний ухил європейського суспільства в націоналізм, ставлення до України з часом буде змінюватися лише в гіршу сторону...
Гірше ж всього для простих українців в цій ситуації те, що офіційний Київ все чудово розуміє, але продовжує згодовувати народу через ЗМІ казки про «світле європейське майбутнє», у що люди, на жаль, досі продовжують вірити.
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції
Поділитися: