З пам'ятниками радянської епохи воюють тільки варвари
Минув вже рік з тих пір, як хвиля варварства по відношенню до пам'ятників Леніну, що почалася в Києві, дійшла до Бессарабії. Почерк був скрізь один - вночі заїжджі вандали на позашляховику під'їжджали до монумента, накидали трос та скидали його, іноді зафарбовували в «суперпатріотичні» синій і жовтий кольори.
Наприкінці лютого 2014 року, коли по Україні з мовчазної згоди уряду гастролери по-дикунському руйнували пам'ятники радянської епохи, болградці вийшли на центральну площу, щоб захистити свого Володимира Ілліча, доморощені демократи тоді з піною у рота намагалися переконати нас, що ніхто до нас не приїде, ніхто пам'ятники не руйнує. В одній місцевій газеті була навіть опублікована стаття, де автори на пальцях бажали довести, що організована охорона - всього лише піар.
Мені теж довелося кілька ночей чергувати в центрі міста; приємно здивувало, що охороняти Ілліча від непроханих гостей приходило багато молодих людей. Для будь-якої європейської країни руйнування монумента без рішення місцевої влади - це дикість. Жодна нормальна людина не може схвалити такого вандалізму.
Знесення пам'ятників - не революційна і не демократична дія, а демонстрація готовості до насильства та відсутність культури.
Мабуть, дізнавшись про реакцію мешканців Болградщини, протягом 7 місяців до району ніхто не заїжджав і жоден пам'ятник радянської епохи не був зруйнований.
Але 8 серпня в Болграді біля міського Будинку культури був скинутий з п'єдесталу бюст В.І. Леніну. Діяли за відпрацьованим сценарієм. Номери машин свідки з- за темряви не змогли розгледіти.
Районна організація КПУ розцінила подію як ганебне варварство. Пам'ятники Леніну - це не просто шматок граніту або каменю. Пам'ятники Леніну - це символ ідей соціальної справедливості, рівності, справжньої народної демократії. Це символ руху до нового суспільства, яке не мешкає в злиднях.
Комуністи Болградського району закликали всіх прихильників соціального прогресу і справедливості об'єднатися і протидіяти зростанню погромних настроїв. Вони можуть зламати пам'ятник, проте ідею їм не зламати!
Боротьба з пам'ятниками, які є частиною нашої історії - це найчистішої води вандалізм, який не має нічого спільного зі здоровим глуздом.
Та й в Бессарабії теж є особистості, охоплені гарячкою українського націоналізму, що намагаються виставити себе більш українськими націоналістами, ніж професійні «щирі свідоміти», що підтримують націонал-фашисткий режим і вважають руйнування скульптур нормальним явищем. Їх, на щастя, меншість. Переважна ж частина мешканців півдня Одещини зберігають здоровий глузд і знають правду історії, а вона така: саме з ініціативи Леніна в 1922 році Харківська, Луганська і Донецька області, а також південні Миколаївська, Одеська, Херсонська та Запорізька області увійшли до складу України.
У щотижневій газеті комуністів Болградського району «Вісник» 16 серпня 2014 було надруковано звернення до мешканців району з проханням допомогти у відновленні зруйнованого пам'ятника. Відгукнулися багато хто. І на початку вересня, після проведення необхідних реставраційних робіт, руками Петра Баєва, Івана Гайдаржи, Костянтина Дімова, Михайла Узуна, Миколи Константинова і Георгія Фетова бюст засновника першої у світі держави робітників і селян В.І. Леніна в Болграді було відновлено.
Це один з небагатьох, якщо не єдиний, подібний факт в сучасній Україні. Не знаю, як би поставилися до подібного явища в інших регіонах, але від болградців ми почули тільки слова подяки.
P.S.: На одному з бессарабських сайтів, як коментар до інформації за фактами, влаштованого дикунами «ленінопада» був поміщений символічний знімок:
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції
Поділитися: