За Сталінград проти Сталіна
З точки зору психічно здорової людини пояснити левову частку того, що нині відбувається на Україні, просто неможливо. І справа навіть не в тому, що не просто антиросійська, а антиросійська взагалі пропаганда заливає весь ефір, не залишаючи місця ані для альтернативної позиції, ані для власних думок як таких. Справа в кричущій непослідовності борців з міфічним ворогом.
Звинувачуючи Радянський Союз (і Російську Федерацію як його наступницю) у вічній агресії, поневоленні України тощо, на чому будують пафос боротьби з фантомом російських військ «майданні» пропагандисти? На січових стрільців, що служили австрійським Габсбургам? На петлюрівських гайдамаків, які в'їжджали до українських міст в обозі кайзерівської армії? На лісових «подвигах» УПА, яка присягала Гітлеру? Та що ви, справді. Навіть враховуючи всю зіпсованість та неосвіченість нинішнього українського мешканця, це все, як би так сказати, занадто далеко від народу. Так, якась жменька екстазників ведеться й на Петлюру, й на Бандеру. Але це зовсім не є характерним для 40-50-річних мешканців Південного Сходу, які таки в чималих кількостях йдуть воювати проти неназваного в прийнятих нещодавно поправках до закону про особливий статус Донбасу «окупанта». Так чим їх беруть пропалені політтехнологи? Не повірите - радянським патріотизмом! Що значить в мобілізаційному ролику гасло «за рідний Дніпрогес»? Він же Дніпрогес ім. Леніна, з пам'ятниками якому як з вітряками продовжують героїчно битися воїни Майдану. Це ж одне з величезних будівництв кривавого комунізму. А що значить «Дебальцеве - наш Сталінград»? СТАЛИНГРАД !!! Місто імені самої ненависної українськими націоналістами людини. Людини, яка свого часу перемогла їх самих та їхніх німецько-фашистських господарів. Страшний сон Ющенка й Тягнибока, чесне слово. Але що ще залишається невдалим «мобілізаторам», як не наступати своїй пісні на горло, якщо «під Бандеру» воювати ніхто не хоче?
Але питається, навіщо тоді влаштовувати перфоманс на зразок того, що був нещодавно витворений в одеській школі №55? Стояв собі стенд, присвячений перемозі у Великій Вітчизняній війні, яку, правда, тепер треба називати радянсько-німецькою. Але комусь «треба» - це одне, а реальна народна пам'ять - зовсім інше. Загалом, все в цьому стенді було добре - і апеляція до того самого необхідного для антиросійської мобілізації пафосу радянського патріотизму, і навіть портрет Сталіна (Дебальцеве - наш Сталінград). Загалом, дуже корисний для нинішнього уряду України стенд, з якого боку не подивися.
З якою ж метою тоді колишні депутати від ВО «Свобода» зі своїми шанувальниками влаштували справжню істерику під стінами школи? Розумно згадавши про багатий досвід українських націоналістів у справі штурмів адміністративних будівель, керівництво школи вирішило не перетворювати навчальний заклад у маленький Сталінград, і стенд з Йосипом Віссаріоновичем замінило на ... фотографії «Небесної сотні». Розмін, що не кажи, неповноцінний, але заради впевненості в житті та здоров'ї учнів, напевно, воно того варте.
Претензії в цьому випадку не до шкільного керівництва, а до героїчних борців з вітряками: навіщо представники ВО «Свобода» зривають мобілізаційний процес на Україні? Чи не є вони, бува, агентами Путіна? Чи не ховаються за пиками «воїнів світла» найняті Кадировим провокатори-терористи? Відповідним державним службам варто було б з цим розібратися, а то мало що ...
Жарти жартами, але хвороба нашого суспільства страшна. Наскільки ж треба мати покалічену свідомість, щоб за «рідний Дніпрогес» ім. Леніна йти воювати з тими, хто піднімає прапори радянської держави, яка створила цей самий Дніпрогес? Що має статися для лікування? Хто цілитель?
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції
Поділитися: