Загадкові «самогубства» екс-регіоналів - зачищення колишньої еліти
Не встигли пролунати пристрасті по загадковому самогубству колишнього «парламентського диригента» Партії регіонів і екс-голови Фонду держмайна Михайла Чечетова, як сталися нові смерті. На цей раз подібна загадкова смерть наздогнала ще одного депутата від ПР Станіслава Мельника (10-го березня) і екс-губернатора Запорізької області Олександра Пеклушенка (12-го березня). Той невеликий часовий проміжок, що пройшов між цими смертями, дозволяє говорити, що це, скоріше, не випадковість. Тим більше, що начерк вельми схожий: у двох випадках були виявлені передсмертні нотатки й поранення з вогнепальної зброї.
В чомусь схожі й звинувачення, що висувалися покійним - всі вони були виключно на політичній основі: Чечетову та Мельнику ставили участь у голосуванні за «диктаторські закони» 16-го січня 2014 (не проіснували й двох тижнів), а Пеклушенку - розгін Майдану 26 -го січня того ж року (не дав натовпу радикалів Майдану захопити ОДА і відмовився залишати свою посаду).
Партія регіонів до подій Майдану була найбільшою в країні. Її члени займали всі ключові посади в уряді, а в парламенті та місцевих радах була більшість депутатів. Але моноліту в політичному та ідеологічному плані у неї не було, так як все будувалося саме на грошовому факторі з цементуючим ядром в особі Януковича-Азарова. Однак «стрункі ряди» швидко звалилися під час і після подій на Майдані - саме «злив» більшості «регіональних» урядовців та депутатів зумовив перемогу перевороту на Майдані, а не «обурені народні маси». Більшість з них відвернулися від Януковича, пізніше зрадивши інтереси своїх виборців. Частина з них успішно вбудувалася в нову політичну реальність, перефарбувавшись та отримавши «шматок пирога», частина втекла. Решта тихо домовилася з новою владою про безпечний відхід з політичної арени в обмін на тихе існування. Саме до цієї когорти належали троє померлих.
Але демонізація «кривавого режиму» зробила свою справу, адже спокійного життя їм не світило. Численні натовпи «активістів» влаштовували сміттєві люстрації, коридори ганьби та інше, зробивши життя нестерпним. В СБУ та МВС народ годуватимуть версіями про те, що це - самогубства, але мені чомусь не віриться в це.
Адже неспроста в кінці 2014 року розпочали заводитися кримінальні справи. Київській владі потрібно було демонструвати «майданному» електорату хоч якісь досягнення на тлі військових невдач та економічного провалу. Як об'єкт для «досягнень» була обрана боротьба з «спадщиною банди». А для цього потрібні козли відпущення з показовими арештами, судами та вироками. Тому, домовленість була порушена новою елітою. Але тут була небезпека: адже представники «старої» еліти багато знають про своїх колишніх колег, які сидять нині у владних кабінетах. Якби вони заговорили, то у останніх могли б виникнути проблеми.
Щоб уникнути цього їх просто прибрали, подумавши так: немає людини - немає проблеми. Цей спосіб мислення притаманний багатьом після Майдану, який вимагає «зачищення еліт» і зловтішається смертями колишніх володарів. Тому, швидше за все, ці 3 «самогубства» аж ніяк не останні.
Точка зору автора може не збігатися з точкою зору редакції
Поділитися: