Жити по брехні: українці звикають до реалій «нової» країни
«Життя по-новому», обіцяне минулої весни українцям президентом Петром Порошенком, з кожним новим днем все більше потопає у власній брехні, яку розповсюджують засоби масової пропаганди, що встановили одну правду на всіх, мати сумніви в якій сьогодні вже порівнюється до кримінального злочину. Однак «гнійники» брехні, якою достеменно напхали українське суспільство, потроху «відкриваються», а українці, навіть в умовах абсолютної інформаційної облоги (переважна більшість громадян беруть її виключно з ТБ), починають приходити до тями після масованої пропаганди, що виходить сьогодні у мільйона людей болісним, але рятівним похміллям. А паростки розуміння того, що так далі жити не можна, наполегливіше пробиваються в масовій свідомості українців.
Брехливість теперішньої влади українці можуть відчути на власному здоров'ї, шлункові та гаманці.
Після оголошеної торгівельної війни Росії (у якої Київ не соромиться купувати енергоресурси, а олігархи на чолі з головою держави - розміщувати на «ворожій території» свій бізнес) серед іншого з українського ринку зникли російські ліки - зокрема, для людей з серцевими захворюваннями та діабетиків. За відсутності українських аналогів, сьогодні їх замінили куди більш дорогими ліками з ЄС, зокрема - з Польщі. Зрозуміло - під пильним наглядом держави та при повному потуранні Антимонопольного комітету України.
Безлад у питанні формування цін відбувається часто-густо.
Наприклад, ціна бензину в Україні (долар за літр) - вдвічі вища, ніж в США та Росії, а продукти харчування в Києві вже подорожчали до рівня одного з найдорожчих міст світу - Москви.
Розміри ж заробітної платні в Україні (офіційна середня зарплатня в Києві - менше 6,5 тисяч гривень, по країні - 4000) непорівнянні не тільки з російськими показниками (навіть з урахуванням теперішнього падіння курсу рубля, середня зарплатня по РФ становить 470 доларів), але й з Молдовою, де середня зарплатня також з урахуванням інфляції навіть зросла до рівня 250 доларів.
Але все це - лише дрібниці на тлі «системного» пограбування українців, яке відбувається сьогодні не без допомоги держави, коли НБУ фактично самоусунувся від врегулювання банківської сфери, через що фінансові верховоди (що отримали більше 13 мільярдів гривень на рефінансування торік) відверто грабують не тільки державу, а й самих українців. Наприклад, досі не вирішено питання реструктуризації валютних кредитів, а це - близько 70 тисяч осіб. Паралельно ж долари та євро у населення скуповують за «офіційним», заниженим курсом, а придбати валюту (зокрема, ще й рубль,що дешевшає) в банках просто неможливо, а за «ринковим» - реальним - курсом її продають з націнюванням у 25% та вельми обмеженими обсягами.
До того ж, вкладники таких банків, як «Дельта», й зовсім опинилися через державу в незрозумілому становищі, не маючи можливості зняти не тільки свої заощадження, але й зарплатню з пенсіями. Так, спочатку НБУ додав банк Миколи Лагуна (який намагався свого часу зробити кар'єру в політиці, балотуючись до Верховної Ради з «Командою озимого покоління» одіозного Валерія Хорошковського) в список «системно важливих», підтвердивши його пріоритетність для фінансової системи країни. При цьому, незважаючи на те, що банк, за суттю, є неплатоспроможним (найчастіше вкладникам, не виключаючи пенсіонерів, видають по сто гривень на добу, а платіжні картки клієнтів заблоковано), держава не поспішає вводити в нього тимчасову адміністрацію. Вочевидь, що ані Фонд гарантування внесків фізичних осіб, ані НБУ не готові (та й не здатні) реально виплатити всі внески, навіть незважаючи на потужний кредитний портфель банку. Вкладникам обіцяють, що акціонери банку на чолі з Миколою Лагуном дофінансують «Дельту» за рахунок продажу власних активів. Проте в минулому січні, наприклад, українці обіцяних грошей так і не дочекалися.
Якщо ж врахувати той факт, що в подібній ситуації опинилися вкладники й багатьох інших банків, від вирішення проблем яких відсторонилася держава, підрив довіри до банківської системи країни (тільки минулого року українці зняли більше третини депозитів) та неконтрольованої реальної інфляції, теперішнє становище України можна порівняти з ситуацією після розколу СРСР, коли всі заощадження людей були технічно списані в невідомість, а готівка, що була у кишенях, перетворилася в папір.
Як на лихо для теперішньої влади, переважна більшість українців, як би не були вони «оброблені» ЗМІ та вважають крах економіки наслідками «російської агресіі», відмінно пам'ятають ті непрості часи, в які прямує сьогодні Україна, повертаючись на чверть століття тому.
Втім, між Україною початку 90-х та сьогоденною існує одна велика різниця - аж ніяк не на нашу користь: тогочасним політикам, на відміну від нинішніх, вистачило розуму та, головне, совісті, утримати Україну від війни, зберігши мир в країні та дружбу з Росією ...
Поділитися: