Записи блогу "Дмитро Колісніченко"

Сьогодні, коли фактична середня зарплатня в Україні знизилася до 150 доларів, а пенсії багатьох старих й зовсім зменшали чи не в 3 рази, для більшості українців єдиним способом прогодувати себе та свої родини (адже ціни - вже дуже навіть європейські) є від'їзд за кордон.

Україна після революції, що формально пройшла під прапорами боротьби за міфічні європейські цінності, навряд чи задовольняє сподівання поборників ліберальних цінностей, що люблять повторювати чи не священну для себе мантру: «заборонено забороняти». 

Ствердження, що пацієнт швидше живий, ніж мертвий, - це не про Україну. 

Незважаючи на перезавантаження Мінського миру, обопільне відведення військ, що триває, і значне зменшення інтенсивності вогню на Донбасі, українська влада не знижує градус бойової риторики.

Людина швидко звикає до гарного, але ще швидше вона звикає до поганого. І приклад постреволюційної України, відкинутої за рівнем життя в суворі 90-і, це підтверджує.

Народний депутат блоку Петра Порошенка, колишній регіонал і син екс-мера Одеси Олексія Костусева, Олексій Гончаренко знову нагадав про себе. 

До втілення в життя гасла «Одна нація, одна країна, один Фюрер» Україні, з причини об'єктивного розбрату великого капіталу, ще далеко. Втім, до цього ніхто й не прагне.

Системна українська опозиція часів президента Віктора Януковича, що стала владою після його повалення, запам'яталася насамперед вмінням технічно злити абсолютно будь-який протест. 

Кримінальні справи, відкриті проти колишніх керівників фракції Партії регіонів Олександра Єфремова та Михайла Чечетова в черговий раз демонструють: боротьба з корупцією, про яку Київ говорить цілий рік, перетворилася сьогодні на фарс, а влада якщо чимось і займається, то відвертою профанацією процесу. 

В українському суспільстві назрівають рясні грона гніву, а третій Майдан, який має всі перспективи набути форми справжнього голодного бунту, близький як ніколи.