Точка зору
В українському суспільстві назрівають рясні грона гніву, а третій Майдан, який має всі перспективи набути форми справжнього голодного бунту, близький як ніколи.
Свобода слова з широко заплющеними очима крокує по країні, де перемогла «Революції гідності».
Рік тому, з 18-го по 20-те лютого, в Києві відбувався апогей так званої «революції гідності», замішаної на крові як протестуючих, так і співробітників міліції, які намагаються захищати громадський порядок.
Днями прес-служба голови українського уряду з гордістю повідомила, що Арсеній Яценюк зажадав встановити собі заробітну платню у розмірі посадового утримання, і тому січнева «получка» Арсенія Петровича склала всього 8526 гривень, що становить трохи більше 300 доларів США.
Який головний принцип збереження себе у владі на Україні при власній тотальній некомпетентності та катастрофічних рейтингах, що знижуються? Чи раз, чи два – їдна біда: валити на «попередників».
Вчорашня трагедія в Харкові є нічим інакшим, як неідеально спланованою провокацією. Чому неідеально? Тому, що головні особи, які стоять за вибухом неподалік від Палацу спорту, з'явилися вже через годину з невеликим, оголосивши про початок «антитерористичної операції» в місті.
Довгий час намагалася проаналізувати та зібрати до купи всі «досягнення» «революції гідності», що відбулася рік тому. Намагалася, та не зібрала.
На сайті Порошенка з'явився указ «Про строки проведення чергових призовів громадян України на строкову військову службу та звільнення в запас військовослужбовців у 2015 році».
14-го лютого президент України Петро Порошенко своїм указом ввів у дію рішення РНБО від 25-го січня 2015 «Про надзвичайні заходи протидії російській загрозі та проявам тероризму, підтримуваним Російською Федерацією».
Незважаючи на те, що цензура, як і нав'язування будь-якої державної ідеології, заборонені чинною Конституцією, українська влада вже відкрито, навіть не намагаючись прикривати кричуще торжество правового нігілізму, веде наступ на свободу слова в країні.